none_smilodon: (cyber-punk)

Особисто я давно прийняв для себе рішення: ніколи не коментувати конфлікти незнайомих мені людей які не платять мені гроші. В правильності цього рішення, довелось впевнитись, коли пара моїх фейсбучних знайомих, з якими я спілкувався особисто* побилися під час історії з укртранснафтою. Я тоді відмовляв їх через спільних друзів не знімати побої, бо «Пєтя і Бєня завтра перетруть». І перетерли. Бєня визнав що був не дуже правий і ледь не наніс всім разом збитки. А два придурки, один власник туристичного агентства, а інший з лівим цехом по виробництву чогось, ледь не зловили по умовному строку за хуліганку.

Так ось, мені плювати на Сашу Яктамйого. Це звичайний найманий працівник, людина з ім’ям що нагадує псевдонім порнозірки й можливо мрійник чи аферист. Але мені, як принциповому вестернізатору, не подобається реакція на це залишків політичного класу України.

Як казав бурят Віктор Цой, допоки не зустрівся з хунтовим «Екарусом» та став мацою, всі люди діляться на тих хто сидить на трубах, та яким потрібні гроші.

Арсеній Петрович Яценюк відноситься до тих, кому потрібні гроші, бо його труба в нахуй нікому не впала.
Але є нюанс. Справа в тім, що люди яким потрібні гроші, поділяються на тих хто їх клянчить, і тих хто їх вибиває.

Арсеній Петрович не може вибити собі гроші. І не може по тій простій причині, що за тиждень як залишені без бензину танки ЗСУ припинять зупиняти «молоді республіки», Арсеній Петрович опиниться в Лондонському сіті й «мес’є, же нема па сіжур» стане на біржу праці з резюме «екс-голова національного банку східноєвропейської екс-держави шукає роботу в інвестиційному банку». І хуй її отримає.

Бо такі персонажі як він, в Лондоні ходять на допити, а не на роботу. І уряд у вигнанні йому не світить, бо буде він складатись з Віктора Ющенка, трьох радянських українських дисидентів, п’яти діаспорян і тієї тьолки, що написала книгу про українські трактори.

Все. Людини з прізвищем «Яценюк» в штатному розписі Уряду України в Екзилі немає, а поїхати кудись за межі Лондона буде Аресенію після арешту активів не по кишені, та й полювання екс-комбатанти Яроша за екс-лідерами України влаштують епічне.

Тому Арсеній Петрович, ти не альфа-самець, а гамма-самка. За соціальним статусом Боровік (так його звуть?) знаходиться на три шаблі вище за тебе.

Ти керуєш урядом ніщєбродської країни, з тих, для яких в Британії є традиція вигадувати принизливу абревіатуру. Наприклад Росія – НПНЖ (Надійний Постачальник Нафти та Жінок). Чехія – ЯТБП (Я Там Блював в П’ятницю). Білорусь – ЄММНВ (Єдине Місце де Ми Не Воювали). Україна в цій системі зараз – ВЙНННГ – ВЕЛИКИЙ ЙОБАНИЙ НАБРИДЛИВИЙ НУДНИЙ НИЮЧИЙ ГЕМОРОЙ. І це твоя заслуга кролік, бо раніше ми були «Країна Дешевого Лайняного Пива» та та «Я Єбу Де Воно На Мапі».

І знаєш що Сєня найгірше? Як тільки Путіна знайдуть у кремлі повішеним, а Євгеній Примаков десь в Канберрі розсуне свої старчєскі сідниці для страпона Князя Уельського Чарлза, нас спробують випиздошити назад в Росію зі швидкістю м’яча на серії післяматчевих пенальті.

Але ми не дамось.

І це прекрасно.

ЩЕ:
* – Я взагалі, в своєму (секрет полішинеля) фейсбуці, після бана Нон Смілодона на тисячі друзів, намагаюсь додавати тільки людей, яких знаю особисто. Якщо ви приходите з жежечки, то якось маякуйте про це і повідомляйте хто заклав для оргвисновків.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Ну що маленькі бидлобабуїни, сідаємо у вогнища, беремо по кістці мамонта та слухаємо старого сивого бидлобабуїна про справи давно минулих днів, коли мамонти були динозаврами, тундри мангровими лісами, а великі бидлобабуїни спілкувались між собою не користуючись баном та іншим міцголітом.

Саме тоді відбувся історично перший «зашквар» Тані Монтян. Як і все, що відбувається з Танєю, це відбулось відверто нєлєпо: висравшись черговим наїздом на грантоїдів (Таня висирається на них, коли їй не дають грантові гроші) Монтян не розрахувала одного нюансу… грантоїди виклали у мережу чудову фотку з якогось свого двіжу, де Тетяна Миколаївна тихо-мирно спить на лавочці згорнувши своє буремне тіло маленьким, і (як стверджували автори) озонуючим навколишній простір ароматом сечі, калачиком.

«Хто тепер буде з нею спілкуватись?» запитав мене один з українських письменників по асєчці (ICQ, пам’ятаєте таке?) і почав передавати замовлення інших українських письменників на сеанси екзоцизму з показовим вигнанням Тані із коментарів (банити тоді вважалось некомільфо).

Власне кажучи, нові алчущі спілкування з Монтян швидко знайшлись. Знайшлись вони і коли вона «остаточно зашкварилась» з Васєю Цушко. Зашкварилась з виданням свого перекладу через грантожерський фонд «Відродження». Зашкварилась бєзобразною жіночою бійкою (нєльзя етого дєлать, нєльзя!) замість спортивного бою. Оповідками про «бикування без ресурсу» під час майдану. Зараз ось лямурами з «новоросскімі» уркаганами.

Повірте, якщо Тетяна уникне фізичної розправи, то нічим це для неї не скінчиться. Бо Монтян це не адвокат, блоґґер чи «громадський активіст», Монтян це лідер, а за сумісництвом головне божество секти Монтян.

Всі її матюки, та інше домінантне обсцикування лайкою навколишніх, це цирк не для нас. А ті для кого цей цирк, завжди знайдуться.

Інтернет це мільйони йолопів, котрі між собою лаються. І у кожного без виключень йолопа є вороги. І кожен раз, коли Монтян націлює на когось свій «золотий дощ» захоплюючого стилю полеміки, вороги об’єкту Монтянової ненависті отримують шанс поповнити ряди секти Монтян.

Бо ворог мого ворога мій бог.

Так було. Так буде.

І це прекрасно.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Якщо проаналізувати агітаційну продукцію партій і блоків на цих виборах, то можна прийти до висновку, що Блок Порошенка просто створений для того, щоб за нього проголосував оптимістичний говножер. Вся його реклама ніби каже: все налагодиться, все обов’язково налагодиться.

Радикальна партія Ляшка, якщо подивитись на фейсбук – ідеальний вибір для розчарованого лайноїда. Нас зливають, любий друже! При владі олігархи! Ляшко – не гей!

Партія «Народний Фронт» це рішення для понурого копрофага. Ну й що, що вони просрали Крим, але ж який рішучий вираз мордашки у нашого головного інтеліґєнта!

«Громадянська позиція» твій вибір, якщо ти – наївний гівноїд. Гриценко великий вояка. Так, ага. Дзеркало тижня – ну дуже чесна газета. З іншого боку, діти у них красиві.

Всеукраїнське Об’єднання «Батьківщина» для тебе, якщо ти – невиправний лайножер. Скільки разів ти вже голосував за неї? Зроби ще раз, ложечку за тата, ложечку за маму.

Партія «Самопоміч» – чудовий вибір для гівноїда ініціативного.
Партія 5.10 – лайноїда МММщика.
Свобода – тупого гівножера.
Правий сектор – гівножера принципового.
Ліберальна партія… ну ти і лайноїд!
Блок лівих сил – не дихай в мою сторону!
Опозиційний блок – хто наклав цю купу?
Сильна Україна – для сильних говножерів.

За кого ж голосувати на виборах? Голосувати на виборах треба за ту партію, членом якої ви є. Вже при спробі вступити в партію ви швидко дізнаєтесь, що жодній українській партії ви нахуй не потрібні. А нав’язуватись патії якій ти не треба зі своїм бюлетенем – ця явне гівножерство.

А гівножерство – не наш вибір.

І це прекрасно.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Знаєте де в СРСР проходив кордон між УРСР та РСФРР? Не по Криму, Донбасу чи Таган-Рогу. Кордон між Україною та Росією у СРСР проходив по партійним зборам комуністів.

Партійні збори в Україні це нудне формальне дійство. Ніхто з учасників в нього не вірить. Оратор виступає для галочки, порушник партійної дисципліни кається для галочки, всі присутні сидять для галочки, нудьгують, вирішують кросворди, а іноді не витримують і вголос пускають кпини над особливо кострубатими вивертами радянської пропаганди. Задні ряди регочуть, передні ховають посмішки, лектор робить вигляд що нічого не почув.

В Росії все по-іншому, в Росії збори первинного осередку комуністів це Шустер. Люди ошатно одягались, товариські суди були не фікцією, комуністичні ватажки робили полум’яні промови, алкоголіки щиро каялись, робітники аплодували, а соціально-активні жіночки публічно осуджували щось там, що прийнято було публічно осуджувати.

І що тут найцікавіше… потім всі ці люди йшли додому, сідали на кухні за горілкою з українцями і говорили правду. Що пропаганда забрехалась, що заводи розвалюються, що навколо тотальні блати та крадіжки. І слухали українців, до яких ставились з недовірою, бо ті на кухнях говорили так, що і на кухні говорити не можна.

Зараз ми маємо теж саме. Троллі-єдинороси це партійний актив, вони працюють по методичці. Хлопчики-кар’єристи та соціально-активні жіночки замолюють прогули коментарями. Аплодисменти натовпу це лайки.

Але є одна суттєва відмінність між цією ситуацією і застоєм, українців вигнали з кухні. Ми нарешті змогли переконати росіян, що ми іноземці, а нікому не прийде в голову говорити «за правду» в присутності не те що німця з ГДР чи югослава, але й естонця.

Але кухня нікуди не ділась.

Саме тому нас вбиває фантасмагоричність російської брехні. Це наші родичі, ми вміємо розмовляти з ними на одній мові, але вони нахабно нам брешуть.

Ми їм «закінчуй про супутник та Гагаріна, давай краще про ковбасу по-блату та дефіцит туалетного паперу», а вони нам ініціативний блиск в очах і довгу цитату з «Целіни», «Малой зємлі» і що там ще написав Брєжнєв.

Але правда нікуди не ділася. Росіяни брешуть. Вони знають що вони брешуть. Вони знають що за брехню доведеться відповідати.

І їм страшно. Їм страшно так, як ніколи не буває нам страшно, коли ми чуємо про підготовку російського нападу. Бо коли нам страшно, ми розчиняємо пінопласт в ацетоні, а коли росіянам страшно їм лишається лише відчай.

Брехня і відчай.

Відчай і брехня.

І це прекрасно.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

У чудовій науково-фантастичній стрічці Oblivion, яка побачила світ у 2013 році, є прекрасний момент. Оператор командного містка (яка є насправді космічного масштабу мислячою машиною-паразитом) регулярно питає у своїх підлеглих «Ви досі ефективна команда?». В момент коли команда припиняє бути ефективною, в її сторону вилітають дрони та фізично знищують її.

Східноєвропейська (українська та російська) олігархія також є паразитом, але соки вона висмоктує не з планет, а з підприємств.

Саме тому, для прикладу, українських олігархів дуже смішать різні топ-100 найзаможніших (як створені для розводу на бабки лохів з тридцятого по соте місце). Українські олігархи не відчувають себе власниками цих фабрик, газет та пароходів. Всі ці Коломойські, Єфрємови та Ахмєтова контролюють їх роботу і вважають своєю виключно виручку, яку їм вдається вилучити не сильного пошкодив підприємство.

Звичайно, у цих людей є і власні бізнеси. Банки, мережні заправок, будівельні майданчики, торговельні-розважальні центри та кондитерські імперії. Це своє. Це побудовано з нуля.

А ось ГОКи, ТЕЦи, Припортові заводи та коксові батареї це сало, що переходить з рук в руки по колу, і має липнути до рук рівно настільки, наскільки кусень сала має лишатись куснем сала.

Звідси і мем рівня «ефективної команди» – «ефективний власник». Ефективний власник/менеджер це людина, яка контролюючи сало здатна охороняти цілісність шматка не дивлячись на жирність долонь. Поки власник ефективний, його прізвище з’являється в топ-300 безкоштовно і йому малюють мільярдні капітали, як тільки ефективний власник припиняє бути таким у колективній свідомості олігархату, в його сторону вилітають дрони з дублікатами печаток, рішеннями печерського районного суду та протоколами зборів міноритарних акціонерів.

Так ось до чого це я… Сергій Лещенко, коли Коломойський пропонує щось зробити з Укртелекомом це не месідж для нас «грабуй награбоване», це месідж для Ахмєтова. І звучить він так:

- Рінат, мені здається тобі час вирости з коротеньких штанців общака Алекса Грека та взяти відповідальність на себе. Бо мені починає здаватись що ти не ефективний власник.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Якщо шукати стихії частин світу, то стихія Америк це повітря. Стихія вітру, буревіїв, торнадо.

Африка це земля. Чорна, пасивна, ледача, здатная прийняти все що їй дають, включно з ріками крові, що її сито поїть нею темний тубільний характер.

Азія це вода. Вона мінлива, незбагненна, всепроникна. З води бере початок усе живе, але вода в кінці-кінців все і зраджує, лишаючи по собі прах.

Ну і нарешті Європа. Європа це вогонь. Царство пожежі, незламної енергії, осяйного світла. Кузня людства, що завжди кує меча, щоб підкорювати своїй волі пасивні стихії вітру, води та землі. Тверде рало, що вспорює брюшину чорної ледачої Африки, сталевий борт есмінця, що незламно рушить крізь хвилі океанами Азії, залізний гвинт літака, що підкорює свавільне і бунтівне небо.

Європа це вогонь. Вона палає, вона воює, вона бореться, протестує, ламає, живе.

Ось так Європа горить в Римі:

Ось так Стокгольмі:

А ось так в Берліні, Брюсселі, Лондоні:



Європа це стихія вогню, незгоди, гніву.

Та не всі це знають.

Наприклад, не знав це харків’янин і активіст євромайдану Дмитро Пилипець, що 13.12.13 запаркував свій мікроавтобус Mercedes Vito 1999 року навпроти двері під’їзду. Але невідомі європейці нагадали активісту євромайдану: Європа це вогонь.

Забув про це і депутат ужгородської міськради, активіст євромайдану Ярослав Шафарь, що 16.12.13 поставив свій чудовий червоний автомобіль Кіа в безпосередній близкості до нерегльованого пішоходного переходу. Але невідомі євопейці нагадали депутату: Європа це вогонь.

Схожу помилку зробив і активіст євромайдану Євген Буркут, 21.12.13 року він залишив свій мінівен «Фіат» на зеленому насаджені, але знайшлись європейці які нагадали активісту євромайдану Євгену – Європа це вогонь.

Ідентична історія 27.12.12 сталась у Харкові з активісткою євромайдану, волонтеркою Іриною Столяровою та її «Шевроле». Ірина сплутала зелені насадження двору багатоквартирного будинку де мешкає, з персональною безкоштовною парковкою, але прийшли анонімні європейці і волонтер Ірина дізналась: Європа це вогонь.

У тому ж Харкові, депутат обласної ради активіст євромайдану Іван Варченко теж сплутав. Сплутав, судячи з обрису бровки на фоні, перехрестя доріг з депутатською парковкою. Але Харків віявився європейським містом і депутат дізнався, що Європа це вогонь.

А закінчити слід, саме з того регіону, з якого все і почалось – з Закарпаття. Саме там 12.06.13 започатковано нову чудову традицію нагадування ролі вогню в Європі. Саме очільник місцевого УБОЗ, підполковник Кулітець Микола Миколайович (автомобіль дружини якого був так педантично припаркований на тротуарі) першим дізнався чим є Європа…
ЩЕ:
Пост присвячую великому другу Євромайдану, московському екологу-активісту http://lepestriny.livejournal.com/ [link]. Так старий друже, я тебе не забув…

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

В зв’язку з нещодавніми подіями, у мережі відновилась суперечка навколо цього скану:

Окрім заперечень самої Тетяни Чорновіл [link], нещодавно свої зауваги опублікував дехто Ігор Балабан [link]. Якщо коротко, то аргументи Чорновол та Балабан &Co зводяться до наступного:

1. У 1996-му році Тетяна Проживала в Києві, а не в Київській області. Оскільки Тетяна киянка, то лікуватись вона мала у міській Лікарні ім. Павлова на Фрунзе.
2. Папір на довідці ненормально жовтий і у 2001-му році вже не користувались друкарськими машинками.
3. Лікарня знаходиться у Глевасі і не може відноситись до Києва, «двійка по географії». Номер лікарні не №3, а №1 і вона не МКПНЛ, а ОПНМО.
4. Вказаний на наборному штампу ІНН не видається юрособам, кількість цифр не співпадає, тощо.
5. Шарій – говножер, окрім цього скану існує ще один.

Почну з кінця.

5. Шарій.

Шарій дійсно говножер. Що дуже характерно, говножер Шарій потім вибачився (що підозріло), послався на джерела з МВС та приховав запис. При цьому дуже підозрілою є поява в мережі іншого «скана», який є творчою обробкою в фотошопі першого, з додаванням очевидно абсурдних реквізитів. Питання, кому треба виготовляти очевидно підробний скан, з елементів вже опублікованого скану? Відповідь дуже проста, це стандартна технологія засмічення ефіру, коли виготовляється зовні подібна містифікація, щоб: а. по-перше, викликати відчуття відрази до оригінального документу; б. по-друге, зробити саму підробку мішенню критики за принципом ignoratio elenchi.

Сам факт появи підробки є ознакою того, що перший документ мав місце існувати. І це викликає певні питання.

4. ІНН.

Слід помітити: номер не є містифікацією. Він не є ЄДРПОУ (система запрацювала якраз у 2001-му році), він не має відношення до ПДВ. Ми не знаємо, чи є цей номер посвідчення чи диплома лікаря. Цей номер не є Індивідуальним Податковим Номером особи, оскільки цей реквізит скорочено записується як «ІПН», а не «ІНН». Більш того, ІПН юрособи – 12 знаків, фізособи – 10 знаків.

У 2000-му році заклади у Глевасі проходили акредитацію на роботу з психіатричними ворорими та наркотично залежними. Це може бути номер акредитації. В кінці-кінців, це може бути звичайна система внутрішньої нумерації документів.

3. Номер лікарні.

Офіційна назва вказаного закладу у Глевасі: «КИЇВСЬКА МІСЬКА ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА ЛІКАРНЯ № 3 (КМПНЛ № 3)». Код ЄДРПОУ цієї організації: 02125838. Розташована вона «08631, Київська обл., Васильківський район, селище міського типу Глеваха, ВУЛИЦЯ ПАВЛОВА, будинок 7″, засновником є «КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ Код ЄДРПОУ засновника: 00022527″.

Це офіційна інформація. Я знаю, що декому хотілося б, щоб у розміщенні деяких органів була якась логіка, всі вони були за різними адресами, а абревіатури не збивали з пантелику. Але це не так. Київська міська психоневрологічна лікарня №3 знаходиться у СМТ Глеваха і це факт.

2. Папір жовтий, друкарські машинки.

Якщо не рахувати штучно зістареної містифікації, то папір на скані – звичайний некрейдований пісчий папір [link]. Випускали такий в неймовірній кількості у СРСР і я точно пам’ятаю, як на цих запасах друкував на матричному принтері реферат у 2003-му році. Можу навіть сказати чому від вітчизняного паперу відмовились на користь білого імпортного: під час друку на нових принтерах на ньому чорнила розтікались.

Стосовно друкарських машинок, то можу розповісти історію: один мій знайомий, на новий 2000-й рік потрапив в лапи патрулю ППС з пяткою драпу. Намагаючись вислизнути з чіпких пазурів рідної міліції, маленький укуриш не вигадав нічого кращого, ніж заканючити «ну в ж чули про ПРОБЛЕМУ 2000, відпустіть до дому, у мене комп влючений лишився, він зіпсується».

«Так ти КОМП’ЮТЄРЩІК!» радісно запитали менти і відправили укуриша «чініть в райотдєл». Лагодив він комп секретарки голови цієї установи. Це був єдиний комп’ютер у будівлі. Всі інші друкували на друкарських машинках.

1. Прописка Чорновол.

Мабуть не секрет, що наша медицина прив’язана до місця проживання хворого. Місце проживання та зареєстроване місце проживання – різні речі. Кожен некиянин, який має дитину з якою живе в Києві, знає що для того, щоб отримати лікування в муніциальних закладах охорони здоров’я, слід написати заяву, в якій буде вказано фактичне місце проживання. Тетяна Чорновол сама визнає, що тоді була неповнолітньою.

Але це не все. Найцікавіше в Київський міській психоневрологічній лікарні № 3, це те, що ця лікарня є відділенням з посиленим наглядом для застосування за рішенням суду до психічно хворих примусових заходів медичного характеру.

Це значить, що Тетяна могла потрапити туди не тільки з волі батьків, але й примусово за рішенням суду, чи (зважаючи на те, що у 1996-му діяло ще радянське законодавство) розчерком пера слідчого чи прокурора.

Скажу більше, витребування довідки про осудність, є стандартною процедурою для слідчого, що вів кримінальну справу Чорновол у 2001-му році.

Висновок: Я не знаю, чи є Тетяна Чорновол психічно хворою. Я не знаю, чи є ця довідка підробкою, і у випадку того, якщо вона є такою, чи виготовили її у 2001-му році, чи у 2012-му. Я не знаю, робив це сам слідчий, чи може папір йому потрапив з рук самої Тетяни чи її родичів для закриття кримінальної справи.

Але я знаю дуже просту штуку: щоб перевірити цей скан я підняв чимало джерел. Як номер лікарні, так її назва виявились адекватними. Спеціалізація, зважаючи на постійні конфлікти Чорновол, теж близька до сфери її життєвих інтересів.

Я не знаю як роблять підробки, але так їх не роблять. З іншого боку, саме так брешуть, коли випливають [link] неприємні деталі біографії.

ЩЕ:


Психіатрична лікарня на Фрунзе, є важливою частиною київського міського фольклору. Її назва, адреса і навіть пофарбований зеленою фарбою бюст П. Павлова – постійний антураж різноманітних жартів та анекдотів. На цьому фоні дуже дивно, що киянка Т. Чорновол зробила вигляд, що не знає де ця лікарня знаходиться. Це виглядає так, немов москвич якого підозрюють в кишеньковій крадіжці на Червоній Площі, зробив вигляд, що не знає де знаходиться Кремль…

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Титанічний інтелект Олега Соскіна не знає спокою. Наразі лідер консервативної думки, експерт з питань всього та почесний громадянин занурився у революційну стихію. Криваві оргії, кавказькі легіони білоруських десантників, війська ОДКБ, вирішальні три дні та інші російські танки з донецькими номерами у виконанні непересічного аналітика та безвідмовного прогнозиста Олега Соскіна.

У минулих випусках: Олег Соскін визначає ринкову вартість землі [link], викриває дефолт 2011 року [link], виводить на чисту воду хакерів [link] та перемагає геноцид [link].

Олег Соскін це голова! Олегу Соскіну палець до рота не клади! Я би особисто нізащо не поклав палець в рота Олега Соскіна!

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Мабуть єдина людина з тих, що приймали тоді рішення і коментарі якої щодо тих подій я не читав – Віктор Володимирович Медведчуг. Хоча я звісно не зустрічав людей, які за очі його так звали.

Щодо цієї персони, всі хто з ним були знайомі використовували евфемізми. Сам Медведчуг мріяв би в їх ролі чути «сірий кардинал», «Він Ім’я Якого Ми Не Говоримо», чи навіть «той самий, великий і страшний», але в реальності більшість з ким я спілкувався, звали його «цей уйобок».

Цей уйобок налажав, цей уйобок вкрав, цей уйобок… де цей уйобок взагалі взяв цих уйобків?

Єдине в чому однозначно ніхто не звинувачував «цього уйобка», так в події яка мене цікавила і яка власне дала старт моєму особистому, дрібному інтересу до політики: який уйобок вигадав відключити телебачення в Києві під час фінальної акції «Україна без Кучми»?

СБУ, ФСБ, ГРУ, ГУР навіть саму опозицію, безліч людей називало безліч варіантів хто міг вигадати цей дебільний креатив, але навіть ці люди апріорно не вірили що так міг налажати «цей уйобок».

Вчора я згадав про цього уйобка.

Дванадцять років тому, я сидів на пагорбі біля філармонії, роздавав «Парламент», який тоді курив, журналістам й намагався з’ясувати, який уйобок вигадав відключити телебачення в Києві напередодні основного опозиційного мітингу протесту.

Внизу протестувала різнобарвна публіка. Пенсіонери з першотравневими транспарантами. Члени якихось мутних профспілок. Ранні да спілі хіпстери з футболками Че Гевари.

На сцені стояли Лідери Опозиції: Олександр Мороз, Петро Симоненко та Юлія Тимошенко.

Зі сцени звинувачували у зраді… ви будете сміятись… Віктора Ющенко. Півтора наступних десятиліття його також будуть звинувачувати у зраді і я вже не згадаю, хто: Симоненко, Тимошенко чи Мороз більше обурювались якійсь його заяві в стилі «це дешевий фашизм».

Я сидів на пагорбі, чув як внизу розпинається ще брюнетка Юлія Тимошенко щодо зради Віктора Ющенко і пригощав вже третім «Парламентом» чувака, який божився що є позаштатником чито «БіБіСі», чито «СіЕнЕн», ви взагалі якогось «Рейтерса». «Істинно кажу тобі малий, навіть Цей Кончений Уйобок не міг до такого додуматись, щоб напередодні головного опозиційного мітингу відключити говноящик і повести всіх київських люмпенів сюди з цікавості».

За три роки я мав шанс особисто спитати Цього Конченого Уйобка, чи він так облажався, але погидував знайомитись з ним і тиснути цю руку.

Власне кажучи, цю історію я забув до вчора.

До вчора, я був просякнутий такою ж чистопородною зневагою до #євромайдан, як і колись до «України без Кучми».

Я не знаю де зараз знаходиться Олександр Мороз. Мабуть трясеться в якийсь дірі, щоб його не прибрали зачищаючи підногодну з трупом Гонгадзе. Петя Симоненко бореться з владою, жеручи жменями віагру, щоб єбати дородну жирну свинюку, яку він собі знайшов у дружини. Юлія Тимошенко, як і тоді, звинувачує Віктора Ющенко у зраді. Віктор Медведчуг, як ошпарений бігає між Києвом та Москвою і ходять чутки, що «Цей Уйобок знову може стати голою адміністрації перзидента замість Льовочкіна».

Але як і дванадцять років тому, я мучусь приблизно тим самим питанням: який уйобок дав команду гнати той сраний євромайдан?

Цей мітинг визначально був огидний. І на це є три причини:

1. Більшість його учасників, не знала за що вона вийшла. Судячи зі всього, цю угоду прочитав я, Віктор Янукович та ще пара-трійка десятків блогірів з безсонням. Всі інші, як і з ліцензійною угодою Windows, вважали що читання нижче їх гідності. Навіть 70 000 тисяч ідіотів [link], які почали оформлювати свої підписи в персональному порядку не помітили, що посилання на сайті веде на угоду без додатків.

2. Сама ідея мітингу є провансальською. Зі всієї багатоманітності тем, за які можна було дати копняка владі, малороси обрали небажання Злочинного Режиму задешево втрачати суверенітет щодо зовнішніх акторів (наголос на останній склад). Під час інтернет-голосування щодо долі України, лише 3% обрали суверенітет України [link]. No Comments.

3. Ну і нарешті головне – колективні доноси. Один з головних висновків які я виніс з історії гетьманської доби [link] – зневагу до доносів зовнішнім силам. Весь євромайдан, не дивлячись на все антимосковське лушпиння, звівся до картини Ільї Репіна «Малороси пишуть чєлобітну Вашингтонському чорножопому царю на злого гетьмана Януковоча» [link].

Я загубив безліч друзів під час «УБК», коли сказав щось подібне і скажу це зараз: євромайдан це огидно.

Огидно за формою. Огидно за суттю. Огидно за виконанням. Починаючи від акту протесту щодо бюрократичного папірця і закінчуючи брехнею про «150 000 на Майдані», щодо Європейської Площі на якій на значно масовішій УБК вмістилось максимум 25 000.

Євромайдан це огидно, але його не можна було розганяти. Причин цьому безліч, але головна – його мав чекати той самий ганебний фінал що і «Україну Без Кучми».

Євромайдан розігнали і мені (як і щодо УБК) огидно захищати його учасників, але я маю лише одне питання: який уйобок це вигадав?

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Одна з найвідоміших містифікацій ХХ-го століння, «Книга Брехонь» (The Book of Lies) містика і сатаніста Алістера Кроулі, починається з чесного попередження, що все що в ній написано, включно з назвою, мнимо помилковою назвою, ідеєю книги, ім’ям автора, псевдонімом автора та й власне особистістю автора є від початку і до кінця фальсифікацією.

Нова стрічка Джоша Фокса «Небо є рожевим», яку Максим Голосной помилково перевів як «Рожеве небо» [link], такого попередження на своєму початку не містить, хоча навіть сама назва ролика є самоочевидною брехнею другого порядку, коли певне твердження видається за помилкове, хоча воно саме по собі може бути істинним, а твердження якому воно протиставляється не є правдою завжди і всюди.

Істина десь поряд. Поряд з зеленими чоловічками. Про зелених чоловічків буде і далі.

Небо буває рожевим. В горах воно буває синім. На світанку воно буває персиковим, а ввечері воно може стати помаранчевим. Небо буває сірим взимку. Іноді, у хмарну безмісячну ніч, небо буде для вас чорним. Ну і нарешті, на планеті Марс небо може бути навіть червоного кольору [link].

Небо буває блакитним і це самоочевидний факт, але коли хтось стверджує що «небо є блакитним» і пересмикуючи факти намагається нав’язати нам якісь висновки на підставі цього, то розумній людині слід як мінімум напружитись.

Напружився і я. Перше з чого починається стрічка – з опису процесу руйнування бетонної оболонки свердловини у виконанні відомого антифрекінґ активіста Anthony R Ingraffea [link]. Свердловини іноді руйнуються, небо іноді буває рожевим, але руйнування оболонки свердловини ніяк не пов’язано з самою технологією гідравлічного розриву пластів, проти якого направлений гнів автора. Вузькуватий у вас фронт боротьби пан Фокс.

З подібного пересмикування далі складається весь фільм, який є своєрідною спробою Джоша Фокса виправдатись за минуле своє творіння Gasland, антифрекінґ стрічку, в якій він примудрився видати біогенний метан за результат того самого фрекінґу.


Метан викликає склероз, якби каже нам папірець повішений дідусем на власній кухні.

«Хто повірить у цю фігню?» технічно відповідає Джош закриваючи цим супер-науковим аргументом всі дискусії. І переходить до головного.

ЗМОВИ.

Так в принципі, антифракінґ рух це один з представників широкої сім’ї теорії змов. Гідророзрив небезпечний. Корпорації приховують. Англійка гадить.

На підтвердження свої теорії автор послідовно згадує антинаукову аферу з «Глобальним потеплінням» (яке вже виявилось похолоданням) та декілька хвилин харизматично гигикає по скайпу з прихильницею іншої теорії змови – тютюнової.


Бівіс та Батхед люблять науку. Хто повірить в іншу фігню. Хррр. Хррр.

Пікантності ситуації додає й те, що власне кажучи тютюнові компанії були праві – паління щодо раку легенів фактор того ж рівня ризику, що і промислові забруднення повітря [link]. Більш того, активність антитютюнового лобі мала наслідком замовчування ролі вірусу Епштейна-Барр [link] у розвитку раку носоглотки. Взагалі, фанатичне невизнання антитютюновим рухом вірусної теорії розвитку раку, коштувало чи не менше людських життів, ніж саме куріння.


Привіт, я не зірка смерті, а вірус Епштейна-Барр. Невиліковний. Смертельний. Епідемічний. Викликаю рак. За мене на вулиці не штрафують. Правда, я няшка?

Ну а далі починаються документи. Так в одному з них мовиться про природній газ, що потрапив у воду зі свердловини чи то 1911 року народження, чи то середини двадцятих років двадцятого ж століття. Джош працьовито виділяє рядки тексту, але таємничий дислексичний напад піднімає його руку з маркером саме над цим реченням.


Перший фрекінґ здійснила компанія Halliburton у 1947 році. Хоча у росіян як завжди є своя версія з блекджеком і шльондрами мінетом і Іваном Грозним.

Потім Джош цитує нам інший документ, показавши його поміж іншим. Цікавим в ньому є те, що містяться в ньому не страшні жахалки про які нам оповідає Джош, а описується «можливість ризику» «ефектів впливу на здоров’я», а також несприятливих психологічних і соціальних наслідків.


Наступна ступінь наукової непевності – «ймовірність можливості ризику». Нижче в градації починається «повна мурня» та «хтось, викличте санітарів!».

Мені не відомо, є наступний кадр наслідком можливості ризику несприятливих психологічних наслідків, чи може це прояв вже згаданої дислексії, але в процесі підкреслювання наступного документу, рука Джоша починає рухатись як кінцівка ляльки-черевомовця, якою керує араб-лівша і абсолютно випадково ми не можемо прочитати цей чудовий документ навіть частково.


Сатана завжди ніяковів, читаючи листи Санті від дітей хворих на дислексію.

Ну і закінчується кіно бадьорими кадрами з вітрячками. Продовжуючи думку ведучого Топ Гір Джеремі Кларсона щодо свинцевих акумуляторів, за лаштунками лишились кислотні дощики, плавильні печі, прокатні стани та інші принади виробництв звідки береться мідь в обмотках цих динамо-машин з пропелером.


Карабаш [link] це смачно. Дуже смачно. Набагато безпечніше фракінґу.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Юрій Ніколов – це така хохляцька личинка Навального. Хоча ні, я звісно не фанат російського говноопозиціонера, але Олексій Навальний, наскільки я можу судити з поверхневого вивчення його бложеку, не дозволяє собі так лажати [link].

Тому правильним буде сказати Юрій Ніколов це такий недоблогер, що дуже мріє стати хохляцьким блоґґером Олексієм Навальним. Але не може. Бо якщо б Олексій Навальний у своїх викриттях посилався на чутки, анонімних експертів, таємничих менеджерів та інший загадковий інсайд, то паяли б йому не міфічний вкрадений лісок у російській глибинці (пардон за тавтологію), а цілком конкретні кримінальні статті тубільного карного кодексу з циклу «наклеп», «образа соціального прошарку казнокради» та «заздалегідь недостовірне повідомлення про злочин».

Але Юрій Ніколов не Олексій Навальний. Юрій Ніколов живе у країні дурнів, де пиздонувши якусь хуйню на полі чудес, очко балабола не переходить у глядацький зал. Тому Юрій Ніколов викриває.

І викриває він на сайті «Наші Гроші». «Наші Гроші» це такий колективний бложек. Як згадаю, колись «Наші Гроші» були бездарним діловим глянцем, а потім глянець став новинним сайтом щоб давати більше. Більше особливо не виходило і тому швидко виявилось, що платити неробам за нерентабельний проект ніхто не буде. Тому Наші Гроші стали колективним бложеком щоб давати ще більше.

Колективних бложеків в юанеті як гівна. За писанину туди як правило нічого не платять. Тому колективний бложек «Наші Гроші» поступово почав перетворюватись на персональний бложек Юрія Ніколова. На якому етапі в темі з’явився говнофонд «Відродження» – не відомо, але робота у Юрія Ніколова не марудна. Алгоритм його роботи наступний:

1. Відкриваємо «Вісник державних закупівель», беремо будь-який тендер. Приклад: Жмеринська лікарня закуповує пелюшки для немовлят.

2. Беремо стандартні умови тендеру, описуємо їх як підозрілі. Приклад: «Викликає подив, що пелюшки були закуплені за стандартними умовами тендеру, хоча цілком можна було використати процедуру з одним учасником. Але тоді зрозуміло, що угода буде вивчена фахівцями з Мінекономіки, що вочевидь було не до рук Жмеринським чиновникам».

3. Ставимо під сумнів необхідність самої угоди і вигідність запропонованих державою умов. Приклад: «Не зовсім зрозуміло, чому держава вирішила купити пелюшки, а не взяти їх в оренду. Адже орендувати пелюшки виключно до їх забруднення, було набагато вигідніше, ніж купувати їх».

4. Відкриваємо базу даних державної реєстраційної служби і перевіряємо засновників переможця до першого нерезидента чи до першого засновника фізичної-особи. Приклади: «Міжсобойчик доповнює і переможець тендеру – Баба Мотя з жмеринського центрального базару», «Дивно, що за податковими накладними підгузки завезла в Україну з Молдови компанія «ТОВ ПІДГУЗОК», одним з співзасновників якої є ООО «ПОДГУЗНИК (Кишенев)».

Примітка: особливо цінуються Юрою Ніколовим фізичні особи з сільською реєстрацією. Наприклад, залізним аргументом щодо фіктивності угоди може бути «Засновник прописаний у селі Ровеньки Житомирської області». Щодо міських жителів, чи мешканців столиці України, особливо підкреслюється факт навчання у ВУЗі. «Цікаво, що переможцем конкурсу став екс-студент Університету КРОК Балаболов Ігор».

5. Після знаходження засновників підприємства, слід знайти зв’язки між іншими учасниками тендеру. Приклад: «Цікаво, що засновник ТОВ Немовля та двірник ПП Соска, які також брали участь у тендері, разом грали у преферанс 1976-го року у Кисловодську».

6. Особливої доказовості звинувачення набуває, якщо продублювати його у вигляді т.з. «інфографіки». Приклад:

7. Відкриваємо Google та дзвонимо на рандомні номери організацій, які працюють у цій сфері. Їхнє здивоване булькотіння подаємо як думки експертів. Приклад: «Тьотя Галя, що працює нянечкою у сусідньому Дитячому Садку, взагалі здивована що місцева влада купує одноразові пелюшки. – Всі знають, що у памперсах є канцерогени і свинячий грип. Діток ніякому разі не можна вдягати у ці пелюшки».

8. Ну і нарешті, застосовуємо головний контент-генератор імені Юрія Ніколова:

Уява. Анонімні співробітники. Балакучі депутати. Інтрігі, страсті, скандали, расслєдованія, Юра Іванющєнко, Танталіт. Здобримо це все лексикою ОБХСС чи ментівської хроніки. До особливо нахабної брехні додаємо знаки питання. Підписуємо. Результат:

ЩЕ:
Що сука характерно, “Наші Гроші”, які на грантові бабки борцують за «відкритість» не вказують на сайті юридичну назву власника, номер свідоцтва про реєстрацію ЗМІ та інші вихідні дані, а інформація про власників домену борців за вікритість прихована реєстратором.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

1. Слайд №1

2. Слайд №2

3. Слайд №3

4. Слайд №4

5. Слайд №5

6. Слайд №6

7. Слайд №7

Корисні факти про борщ (це має знати кожен!):

  • БОРЩ МІСТИТЬ ХОЛЕСТЕРИН ТА КАНЦЕРОГЕНИ
  • ЩОРОКУ КЛІНІКА «ФЕОФАНІЯ» РЯТУЄ ЖИТТЯ 121 ПЕНСІОНЕРА, АКЦИЗ НА БОРЩІ ЦЕ НОВИЙ КОРПУС КЛІНІКИ «ФЕОФАНІЯ»
  • КУСТАРНИЙ БОРЩ ВБИВАЄ
  • ГРОШІ ОТРИМАНІ ВІД АКЦИЗУ НА БОРЩ, ДОЗВОЛЯТЬ «ФЕОФАНІЇ» РЯТУВАТИ НА 20% БІЛЬШЕ ПЕНСІОНЕРІВ
  • БОРЩ ЦЕ ТОКСИН
  • АКЦИЗНА МАРКА НА ТАРІЛЦІ З БОРЩЕМ ЗАХИСТИТЬ ВІД ПІДРОБКИ БОРЩА
  • ОВОЧІ З ЯКИЙ ВИРОБЛЯЮТЬ БОРЩІ МОЖУТЬ МІСТИТИ НІТРАТИ
  • АКЦИЗ НА БОРЩ ЦЕ УДАР ПО ПІДПІЛЬНИМ ЦЕХАМ З ВИРОБНИЦТВА БОРЩУ
  • НАДМІРНЕ СПОЖИВАННЯ БОРЩУ ПРИЗВОДИТЬ ДО ОЖИРІННЯ
  • 20% УКРАЇНЦІВ ЩО ВЖИВАЛИ БОРЩ ВЖИВАЛИ ТАКОЖ ГОРІЛКУ І ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ
  • БОРЩ НЕ РЯТУЄ ВІД СНІДу
  • ГРОШІ ВІД ЛІЦЕНЗІЙ НА ВИРОБНИЦТВО БОРЩІВ МОЖНА СПРЯМУВАТИ НА ПОРЯТУНОК PTHIRUS PUBIS
  • ДЕЯКІ БАТЬКИ ГОДУЮТЬ СВОЇХ ДІТЕЙ БОРЩЕМ
  • 70% УКРАЇНЦІВ ХОЧ РАЗ ЗА ОСТАННІЙ РІК ВЖИВАЛИ БОРЩ
  • БОРЩ – ВОРОГ НАЦІЇ
  • НАШ ДЕВІЗ – «КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДІЛКАМ ЩО КРИШУЮТЬ ЦЕХИ З ВИРОБНИЦТВА БОРЩУ»
  • ВІДПОВІДНО ДО АКТУ ПРО БЕЗПЕЧНІСТЬ ПРОДУКТІВ В КРАЇНАХ США ТА ЄС ВЖЕ ЗАБОРОНЕНО ТОРГУВАТИ ДОМАШНІМ БОРЩЕМ
  • ЗА ДАНИМИ ООН УКРАЇНА НА 2-МУ МІСЦІ В СВІТІ ЗА БОРЩЕГОЛІЗМОМ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ
  • ОЛЕГ СОСКІН ВИМАГАЄ ЗУПИНИТИ БОРЩЕВИЙ ГЕНОЦИД НАЦІЇ
  • КОЖЕН ТРЕТІЙ БОРЩ ВИРОБЛЕНИЙ В СВІТІ З’ЇСТЬ УКРАЇНЕЦЬ

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Павлуші Андрієвському снились хлопчики. Багато маленьких хлопчиків у сатинових трусиках плюхали у фонтанах та їли ескімо. Промені сонця гріли їх підліткові колінка та грайливо пестили кучері малих піонерів.

«А давайте зіграємо в зарницю – пропонував хлопчикам Павлуша, блискавично опинившись вже не посеред пляжу, а на горі-Ведмедиці оточений смарагдовою галявиною – ви будете ленінцями-партизанами, а я буду вас ловити як Гестапо!».

Хлопчики в сатинових трусиках з дзвінким реготом розбіглись лісом.

Задзвонив телефон.

- Павлуша, ти думал ми шутім гніда блядская? Ти хто нахуй такой, чтоб тєбя ждалі?

Голос зі слухавки вже інтонацією обіцяв неприємності.

- Ти знаєшь что с такімі как ти дєлают на зонє? Вас дажє нє пєтушат… ти слишал про кастрацію лампочкой?

- Будьласка, тоєсть пожалуйста, я попал в пробку…

Павлуша не чув про кастрацію лампочкою і дуже не хотів дізнатись деталі.

- Гдє ти, гной?

Павлуша був поряд. Він приїхав на зустріч за дві години, випив чотири пляшечки «Корвалолу» (Боржомі скінчилось вже на третій) і нервово заснув на водійському сидінні.

- Я тут на стоянкє.
- Хорошо, шуруй чєрєз дорогу.

На іншій стороні дороги на Павлушу чекав кремезний гомік. Точніше, це був не типовий підар, з солодких мажорних хвойд, з іміджем молодого Ляшка, це був накачаний справжній педераст, з тих, яких також визначав надійний гей-радар Павлуші.

Педераст відчинив дверцяту чорного мерса-»кубіка» («який несмак!» – подумав Павлуша) та плечем затиснув його поміж собою й іншим охоронцем. Попереду сидів водій і лиса потилиця на пасажирському.

- По поводу Орльонка ми тут нє шуткі шутім – потилиця навіть не розвернулась.
- Да, да… я всьо понял!
- Пльоночкі, фоточкі, дажє блядь трусняк с твоєй спєрмой! Урою сука, урою єслі чібучньош.
- Но у мєня нєт сколько…
- Мнє посрать. Хотя нєт, «посрать» тєбя тоже заводіт… – потилиця неприємно реготнула – мнє равнодушно єсть у тєбя ілі нєту. Час і Вова запустіт волну.
- Но у мєня нєту…
- Укольчіка подключай, как єбсті так вмєстє, а как платіть то ти дятєл одін?
- Он в курсє. У нєго тоже нєту – Павлуша ледь не плакав – нас Юля кіданула, обєщала і кінула…
- Мнє посрать. Вовє уже заплачєно, Таня закриваєт лажу по ширкє, доставай как хоч…
- У Віті ідєя появілась.
- Мнє похуй.
- Можєт давай Вова і на каво-та із фракциі сальйот?
- Нахуя?
- Ну он сольєт, а ми потом с Віктором на лаве єво раскрутім – Павлуша облизнув губи.
- Ну і кого подставіш, іудушка?
- Тєрьохов.
- В смислє?
- Он когда-то в Хаятє нажрался і ми с Уколіним його на хату візлі. Он ніхуя нє помніт. Скажем шо пльонка.
- І хулє взять с етого алконафта? Сосок із под Міра?
Павлуша захникав.
- Но в нас нєт дєнєг…
- Видумуй лучше. Поп Гапон?
- Нє повєдєццо. Компру скінєт.
- Кірілєнко, Соболь?
- Ето Юля прікроєт. Кожемяка?
- Етого хуя нє трогай – голений череп розвернувся і несильно вдарив Павлушу тильною стороною долоні в носа, з носа пішла юшка – он свой. Свой. Ти понял?
- Бондарьовіч – Павлуша зіпрів, йому було дуже страшно, але це був його єдиний шанс – Бондарьовіч заплатить, хай буде третім.
- Водочнік? Він теж ваш?
- Бондарьовіч заплатить – Павлуша важко дихав і вже уявив себе вдома – Я кажу так.
- Хорошо барсук – неприємне обличчя знову перетворилось на потилицю – Бондарьовіч так Бондарьовіч.

Потилиця вийняв з кишені якісь пласмаски, якими виявився мобільший телефон, аккумулятор до нього і кришка, зібрав конструкцію та увімкнув його. Гидка мелодія і він набирає номер.

Пауза.

- Вова, да Вова. Ставь трєтєво. Бондарьовіч. Бо – н – да – рьо – віч. Пускай говно по трубам. Отбой.

Гей-охоронець повільно відчиняє дверцята. Павлуша опиняється під променями сонця.

- Понєслась.

Охоронець сідає у авто. Кубік від’їджає. Номер – чергова порція семірок.

- Привид – думає Павлуша – чому у цих покидьків завжди есбеушний привид?

У носі пече. Дуже хочеться спати та пити. Хочеться заховатись під ковдрою і бачити сни.

«Ніяких хлопчиків. Більше ніяких хлопчиків».

Павлуша йде до аптеки купувати «Боржомі». Боржомі, серветки і пару флаконів “Корвалолу”.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Ну що блоґґери bf_109e [link], henyk [link], kampfflieger [link], otec_fyodor_mp [link], qermit [link], stoli76 [link], ziankovich [link] зізнаємося, з якою гнидою стався гострий напад міцголіту?

ЩЕ:
Найсмішніше, що я там навіть срачів не влаштовував і коментував щось раз у сезон. Тим не менш, якась криса два рази реджектанула мої репости, а потім тихцем забанилась.

Зверху власне юзвєрь, якого аж харило від Почуття Власної Важливості від модерування клона старої Фофудьї. Він тут і основний підозрюваний [link].
ЩЕЕ:


Таки він. От же вша лобкова, усвідомивши що над ним тонко поглумились, вафльониш не просто забанився у своєму блювотнічку, але й пробанив мене у як мінімум одній камуні, яку модерував. Давно я такої мерзоти не зустрічав. Анімешник, хулє.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Комуніст Спірідон Кілінкаров – комуніст. Це вже непоганий привід для будь-якого нащадка закатованого, репресованого чи розстріляного громадянина СРСР окропити його потворне сповнене пороку єбліще порцією свяченої сірчаної кислоти. А ще він автор змін до Податкового Кодексу щодо податку на розкіш, де (за твердженням [link] Євгенії Грищенко з СоняКошкіна Телеграф*) об’єктом оподаткування визначаються:

квартира, дачный или садовый дом, объекты жилой недвижимости, нежилые помещения, легковые автомобили, мотоциклы, суда, самолеты и вертолеты, изделия из драгоценных металлов и драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования, полудрагоценных камней, обработанного и необработанного драгоценного камней, часы, мобильные телефоны и оружие, обувь, изделия из меха, кожи, ковровые, швейные, трикотажные, текстильные изделия, а также изделия из древесины, предметы искусства, коллекционирования и антиквариата

До податку на курятники [link] додається податок на труси.


Спірідон не брат Гутніка. Але його також хочеться послати нахуй.

Приблизно у цей час, наш чудовий Уряд подає ще один прожект змін у Податковий Кодекс. Від змін на милю смердить слогом єврокомісарів і на десять миль корупцією. Законопроект вводить такі новації:

1. Нову сутність «контрольовані/трансферні ціни» (це до індикативних, мінімальних, соціальних, тощо) яка суть «операції з пов’язаними особами». Простою мовою: це якщо ви як підприємець продали ковбасу своїй матері. В проекті, що я бачив, це стосувалось 50 млн., але як свідчить досвід, суми швидко змінюються.

2. Під контрольовані ціни з’являється новий звіт. До звіту по операціям з контрольованими цінами новий запит на всі документи. До запиту база даних цих цін. Купив дорожче? Зніми договір з витрат. Продав дешевше? Нарахуй додаткове благо, як податковий агент.

3. Ну і нарешті, новий вид перевірки, який не відноситься до документальних планових і взагалі має окремий лічильник перевірок, якого не стосується правило «не більше однієї перевірки на три роки».

А тепер уявіть себе Анатолієм Мостовим. Ви член української імені Леніна об’єднаної опозиції [link] і дружина Юлії Гриценко (імена і подружні статуси можу плутати). Що вам може не сподобатись у цьому проекті? Чергові безкінечні зміни у ПКУ? А може складність і заплутаність регуляції? А може ризик розширення контрольованих цін на малий і середній бізнес? Правильна відповідь: в законопроекті замало соціалізму [link].

І смайликів.


Анатолій Нєпроходной. У яке місце нєпроходной питайте у дружини.

ЩЕ:
* Слідкувати за всіма прожектами парламента-графомана часу не маю.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Олег вошел следом. Внутри вагончика было тесно. Пахло краской и калом. Уличный фонарь через окошко освещал стол, стулья, ящики, банки с краской и тряпье.

— Ну вот, — пробормотал старик и вдруг, отбросив палку и авоську, опустился перед Олегом на колено, неловко оттопырив протез. Его руки схватили руки Олега. — Олег! Милый, послушай меня… я старый несчастный человек, инвалид войны и труда… милый… у меня радостей-то хлеб да маргарин… Олег, миленький мой мальчик, прошу тебя, позволь мне пососать у тебя, милый, позволь, Христа ради!

Олег попятился к двери, но старик цепко держал его руки:

— Миленький, миленький, тебе так хорошо будет, так нежно… ты сразу поймешь… и научишься, и с девочками тогда сразу легче будет, позволь, милый, немного, я тебе сразу… и вот я тебе десятку дам, вот, десятку!

Старик сунул руку в карман и вытащил ком бумажных денег:

— Вот, вот, десять… двадцать, четвертной, милый! Христа ради!

— Ну что… — Олег вырвал руку и выскочил за дверь, сбив со стола банку с окурками.

Потеряв равновесие, старик упал на пол и некоторое время лежал, всхлипывая и бормоча.

Владимир Сорокин, СЕРДЦА ЧЕТЫРЕХ

Уявимо собі на секунду, що в Україні легалізували «гомосексуальні шлюби». Точніше не легалізували, а скасували державну реєстрацію співжиття чоловіка і жінки й позбавили останню привілеї вимагати частку у майні його домогосподарства.

Це значить: живіть разом, єбіться, беріть кредити, народжуйте дітей, купуйте на ім’я один одного нерухомість й автомобілі, ведіть спільне господарство, але державу не коцають ваші відносини.

Не підлягають судовому захисту.

Хочете чогось іншого? Реєструйте юрособу. Наприклад, Товариство з Додатковою Відповідальністю «Сім’я Пупкіних». Або Командитне Товариство «Свінґ-група фанатів BDSM». Або Приватне Підприємство «Мормонська сім’я Смітта».

Зрозуміло, що як і зараз, ніщо не заважатиме парі педерастів вести «спільне господарство» та ділити майно спільного підприємства у випадку «розлучення».

Виникає питання, чи зупинить це «боротьбу за права»? Думаю, що ні.

Педераст, це бомба з годинниковим механізмом. Кожен педераст хоче мати молоденького коханця, не хоче трахати волохатого зморщеного старого педика і при цьому щосекунди старіє. Кожен день, кожен тиждень, місяць і рік ареал потенційних партнерів педераста скорочується.

І в цьому педераст стає несподівано схожий на мораліста-педоборця. Педоборець це борець з педофілією. Педоборець, це як правило жіночка за сорок, що немає статевого партнера і бажає обмежити коло потенційних статевих партнерів чоловіків свого віку жінками віку не молодшого за неї.

В ідеалі, після скасування державного регулювання у сфері сімейних відносин, ці рухи мають або злитись, або зійтись у непримиренні боротьбі.

З одного боку, збоченцям цікаво максимально розширити ареал свого збочення забороною на гетеросексуальні відносини до певного віку (14, 16, 18, 21… а потім і до 40), з іншого боку, дамочкам дуже захочеться повернути владу над власними статевозрілими дочками, які прогнозовано почнуть тікати з дому у 12 років.

І ось тут почнеться найцікавіше. «Ліга боротьби з гетеросексуальним сексом із жінками до 40″. «Комітет боротьби з нав’язуванням сексуальних шаблонів у сім’ях», «Інститут вивчення різниці між хлопчиками і дівчатками в контексті віку згоди».

Найперспективніший в цьому плані буде “Комітет захисту дочок лесбіянок”.

Тут тобі і педоборство, і вдала матері над дитиною, і захист збочення.

Дивовижним переплетенням лицемірства, ханжества та хіті буде сей рух.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:

Profile

none_smilodon: (Default)
none_smilodon

August 2017

S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 07:48 pm
Powered by Dreamwidth Studios