none_smilodon: (Default)

Ну що маленькі бидлобабуїни, сідаємо у вогнища, беремо по кістці мамонта та слухаємо старого сивого бидлобабуїна про справи давно минулих днів, коли мамонти були динозаврами, тундри мангровими лісами, а великі бидлобабуїни спілкувались між собою не користуючись баном та іншим міцголітом.

Саме тоді відбувся історично перший «зашквар» Тані Монтян. Як і все, що відбувається з Танєю, це відбулось відверто нєлєпо: висравшись черговим наїздом на грантоїдів (Таня висирається на них, коли їй не дають грантові гроші) Монтян не розрахувала одного нюансу… грантоїди виклали у мережу чудову фотку з якогось свого двіжу, де Тетяна Миколаївна тихо-мирно спить на лавочці згорнувши своє буремне тіло маленьким, і (як стверджували автори) озонуючим навколишній простір ароматом сечі, калачиком.

«Хто тепер буде з нею спілкуватись?» запитав мене один з українських письменників по асєчці (ICQ, пам’ятаєте таке?) і почав передавати замовлення інших українських письменників на сеанси екзоцизму з показовим вигнанням Тані із коментарів (банити тоді вважалось некомільфо).

Власне кажучи, нові алчущі спілкування з Монтян швидко знайшлись. Знайшлись вони і коли вона «остаточно зашкварилась» з Васєю Цушко. Зашкварилась з виданням свого перекладу через грантожерський фонд «Відродження». Зашкварилась бєзобразною жіночою бійкою (нєльзя етого дєлать, нєльзя!) замість спортивного бою. Оповідками про «бикування без ресурсу» під час майдану. Зараз ось лямурами з «новоросскімі» уркаганами.

Повірте, якщо Тетяна уникне фізичної розправи, то нічим це для неї не скінчиться. Бо Монтян це не адвокат, блоґґер чи «громадський активіст», Монтян це лідер, а за сумісництвом головне божество секти Монтян.

Всі її матюки, та інше домінантне обсцикування лайкою навколишніх, це цирк не для нас. А ті для кого цей цирк, завжди знайдуться.

Інтернет це мільйони йолопів, котрі між собою лаються. І у кожного без виключень йолопа є вороги. І кожен раз, коли Монтян націлює на когось свій «золотий дощ» захоплюючого стилю полеміки, вороги об’єкту Монтянової ненависті отримують шанс поповнити ряди секти Монтян.

Бо ворог мого ворога мій бог.

Так було. Так буде.

І це прекрасно.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Якщо проаналізувати агітаційну продукцію партій і блоків на цих виборах, то можна прийти до висновку, що Блок Порошенка просто створений для того, щоб за нього проголосував оптимістичний говножер. Вся його реклама ніби каже: все налагодиться, все обов’язково налагодиться.

Радикальна партія Ляшка, якщо подивитись на фейсбук – ідеальний вибір для розчарованого лайноїда. Нас зливають, любий друже! При владі олігархи! Ляшко – не гей!

Партія «Народний Фронт» це рішення для понурого копрофага. Ну й що, що вони просрали Крим, але ж який рішучий вираз мордашки у нашого головного інтеліґєнта!

«Громадянська позиція» твій вибір, якщо ти – наївний гівноїд. Гриценко великий вояка. Так, ага. Дзеркало тижня – ну дуже чесна газета. З іншого боку, діти у них красиві.

Всеукраїнське Об’єднання «Батьківщина» для тебе, якщо ти – невиправний лайножер. Скільки разів ти вже голосував за неї? Зроби ще раз, ложечку за тата, ложечку за маму.

Партія «Самопоміч» – чудовий вибір для гівноїда ініціативного.
Партія 5.10 – лайноїда МММщика.
Свобода – тупого гівножера.
Правий сектор – гівножера принципового.
Ліберальна партія… ну ти і лайноїд!
Блок лівих сил – не дихай в мою сторону!
Опозиційний блок – хто наклав цю купу?
Сильна Україна – для сильних говножерів.

За кого ж голосувати на виборах? Голосувати на виборах треба за ту партію, членом якої ви є. Вже при спробі вступити в партію ви швидко дізнаєтесь, що жодній українській партії ви нахуй не потрібні. А нав’язуватись патії якій ти не треба зі своїм бюлетенем – ця явне гівножерство.

А гівножерство – не наш вибір.

І це прекрасно.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Титанічний інтелект Олега Соскіна не знає спокою. Наразі лідер консервативної думки, експерт з питань всього та почесний громадянин занурився у революційну стихію. Криваві оргії, кавказькі легіони білоруських десантників, війська ОДКБ, вирішальні три дні та інші російські танки з донецькими номерами у виконанні непересічного аналітика та безвідмовного прогнозиста Олега Соскіна.

У минулих випусках: Олег Соскін визначає ринкову вартість землі [link], викриває дефолт 2011 року [link], виводить на чисту воду хакерів [link] та перемагає геноцид [link].

Олег Соскін це голова! Олегу Соскіну палець до рота не клади! Я би особисто нізащо не поклав палець в рота Олега Соскіна!

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Одна з найвідоміших містифікацій ХХ-го століння, «Книга Брехонь» (The Book of Lies) містика і сатаніста Алістера Кроулі, починається з чесного попередження, що все що в ній написано, включно з назвою, мнимо помилковою назвою, ідеєю книги, ім’ям автора, псевдонімом автора та й власне особистістю автора є від початку і до кінця фальсифікацією.

Нова стрічка Джоша Фокса «Небо є рожевим», яку Максим Голосной помилково перевів як «Рожеве небо» [link], такого попередження на своєму початку не містить, хоча навіть сама назва ролика є самоочевидною брехнею другого порядку, коли певне твердження видається за помилкове, хоча воно саме по собі може бути істинним, а твердження якому воно протиставляється не є правдою завжди і всюди.

Істина десь поряд. Поряд з зеленими чоловічками. Про зелених чоловічків буде і далі.

Небо буває рожевим. В горах воно буває синім. На світанку воно буває персиковим, а ввечері воно може стати помаранчевим. Небо буває сірим взимку. Іноді, у хмарну безмісячну ніч, небо буде для вас чорним. Ну і нарешті, на планеті Марс небо може бути навіть червоного кольору [link].

Небо буває блакитним і це самоочевидний факт, але коли хтось стверджує що «небо є блакитним» і пересмикуючи факти намагається нав’язати нам якісь висновки на підставі цього, то розумній людині слід як мінімум напружитись.

Напружився і я. Перше з чого починається стрічка – з опису процесу руйнування бетонної оболонки свердловини у виконанні відомого антифрекінґ активіста Anthony R Ingraffea [link]. Свердловини іноді руйнуються, небо іноді буває рожевим, але руйнування оболонки свердловини ніяк не пов’язано з самою технологією гідравлічного розриву пластів, проти якого направлений гнів автора. Вузькуватий у вас фронт боротьби пан Фокс.

З подібного пересмикування далі складається весь фільм, який є своєрідною спробою Джоша Фокса виправдатись за минуле своє творіння Gasland, антифрекінґ стрічку, в якій він примудрився видати біогенний метан за результат того самого фрекінґу.


Метан викликає склероз, якби каже нам папірець повішений дідусем на власній кухні.

«Хто повірить у цю фігню?» технічно відповідає Джош закриваючи цим супер-науковим аргументом всі дискусії. І переходить до головного.

ЗМОВИ.

Так в принципі, антифракінґ рух це один з представників широкої сім’ї теорії змов. Гідророзрив небезпечний. Корпорації приховують. Англійка гадить.

На підтвердження свої теорії автор послідовно згадує антинаукову аферу з «Глобальним потеплінням» (яке вже виявилось похолоданням) та декілька хвилин харизматично гигикає по скайпу з прихильницею іншої теорії змови – тютюнової.


Бівіс та Батхед люблять науку. Хто повірить в іншу фігню. Хррр. Хррр.

Пікантності ситуації додає й те, що власне кажучи тютюнові компанії були праві – паління щодо раку легенів фактор того ж рівня ризику, що і промислові забруднення повітря [link]. Більш того, активність антитютюнового лобі мала наслідком замовчування ролі вірусу Епштейна-Барр [link] у розвитку раку носоглотки. Взагалі, фанатичне невизнання антитютюновим рухом вірусної теорії розвитку раку, коштувало чи не менше людських життів, ніж саме куріння.


Привіт, я не зірка смерті, а вірус Епштейна-Барр. Невиліковний. Смертельний. Епідемічний. Викликаю рак. За мене на вулиці не штрафують. Правда, я няшка?

Ну а далі починаються документи. Так в одному з них мовиться про природній газ, що потрапив у воду зі свердловини чи то 1911 року народження, чи то середини двадцятих років двадцятого ж століття. Джош працьовито виділяє рядки тексту, але таємничий дислексичний напад піднімає його руку з маркером саме над цим реченням.


Перший фрекінґ здійснила компанія Halliburton у 1947 році. Хоча у росіян як завжди є своя версія з блекджеком і шльондрами мінетом і Іваном Грозним.

Потім Джош цитує нам інший документ, показавши його поміж іншим. Цікавим в ньому є те, що містяться в ньому не страшні жахалки про які нам оповідає Джош, а описується «можливість ризику» «ефектів впливу на здоров’я», а також несприятливих психологічних і соціальних наслідків.


Наступна ступінь наукової непевності – «ймовірність можливості ризику». Нижче в градації починається «повна мурня» та «хтось, викличте санітарів!».

Мені не відомо, є наступний кадр наслідком можливості ризику несприятливих психологічних наслідків, чи може це прояв вже згаданої дислексії, але в процесі підкреслювання наступного документу, рука Джоша починає рухатись як кінцівка ляльки-черевомовця, якою керує араб-лівша і абсолютно випадково ми не можемо прочитати цей чудовий документ навіть частково.


Сатана завжди ніяковів, читаючи листи Санті від дітей хворих на дислексію.

Ну і закінчується кіно бадьорими кадрами з вітрячками. Продовжуючи думку ведучого Топ Гір Джеремі Кларсона щодо свинцевих акумуляторів, за лаштунками лишились кислотні дощики, плавильні печі, прокатні стани та інші принади виробництв звідки береться мідь в обмотках цих динамо-машин з пропелером.


Карабаш [link] це смачно. Дуже смачно. Набагато безпечніше фракінґу.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Завжди цікавився умовами, в яких творять різноманітні «генії». У найбільшого знавця «величної російської культури», якого я знав – смерділо з рота гнилими зубами. Це приблизно так і виглядало – стоїть воно з палаючим поглядом, віщає про велич культури Пушкіна та Чєхова, а у тебе перед очима зеленіє від воні. А геній повчає про провінційність української культури, і мабуть же тріумфує, от як він приклав «свідомих», що вони з кімнати тікають.

Інший «геній», якого я згадую, був філософ. Не пам’ятаю, як я опинився в гостях у філософа, але пам’ятаю як мене вивернуло посеред коридору. Геній віщає про неможливість досягнення об’єктивного знання, про визначальну помилковість свідомості, а я відходжу у вбиральню і бачу лайно. Багаторічні шари лайна розмазані аж коричневим йоржиком на жовтому від старості «сталінському» унітазі.

Не менш цікаві умови, в яких творить наш старий знайомий [link] – великий спеціаліст по кокакольному фрекінгу [link], а за сумісництвом хохляцький поцрєот расєюшки – юзер crustgroup [link].

Цікава штука, цей Інтернет. Ти бачиш дописи про космос, ядерну енергію і виклики цивілізації, а з іншого боку дрижак зубами, немите місяцями тіло та сморід поту від засмальцьованої тілогрійки.

Ну і звичайно ненависть. Ненависть до «дєрьмови», до «нєзалєжності», до «окраіни». І ім’я їм легіон. Російськомовних. Немитих. Поцрєотічних. Від Кенігсберга до Камчатки.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Юрій Ніколов – це така хохляцька личинка Навального. Хоча ні, я звісно не фанат російського говноопозиціонера, але Олексій Навальний, наскільки я можу судити з поверхневого вивчення його бложеку, не дозволяє собі так лажати [link].

Тому правильним буде сказати Юрій Ніколов це такий недоблогер, що дуже мріє стати хохляцьким блоґґером Олексієм Навальним. Але не може. Бо якщо б Олексій Навальний у своїх викриттях посилався на чутки, анонімних експертів, таємничих менеджерів та інший загадковий інсайд, то паяли б йому не міфічний вкрадений лісок у російській глибинці (пардон за тавтологію), а цілком конкретні кримінальні статті тубільного карного кодексу з циклу «наклеп», «образа соціального прошарку казнокради» та «заздалегідь недостовірне повідомлення про злочин».

Але Юрій Ніколов не Олексій Навальний. Юрій Ніколов живе у країні дурнів, де пиздонувши якусь хуйню на полі чудес, очко балабола не переходить у глядацький зал. Тому Юрій Ніколов викриває.

І викриває він на сайті «Наші Гроші». «Наші Гроші» це такий колективний бложек. Як згадаю, колись «Наші Гроші» були бездарним діловим глянцем, а потім глянець став новинним сайтом щоб давати більше. Більше особливо не виходило і тому швидко виявилось, що платити неробам за нерентабельний проект ніхто не буде. Тому Наші Гроші стали колективним бложеком щоб давати ще більше.

Колективних бложеків в юанеті як гівна. За писанину туди як правило нічого не платять. Тому колективний бложек «Наші Гроші» поступово почав перетворюватись на персональний бложек Юрія Ніколова. На якому етапі в темі з’явився говнофонд «Відродження» – не відомо, але робота у Юрія Ніколова не марудна. Алгоритм його роботи наступний:

1. Відкриваємо «Вісник державних закупівель», беремо будь-який тендер. Приклад: Жмеринська лікарня закуповує пелюшки для немовлят.

2. Беремо стандартні умови тендеру, описуємо їх як підозрілі. Приклад: «Викликає подив, що пелюшки були закуплені за стандартними умовами тендеру, хоча цілком можна було використати процедуру з одним учасником. Але тоді зрозуміло, що угода буде вивчена фахівцями з Мінекономіки, що вочевидь було не до рук Жмеринським чиновникам».

3. Ставимо під сумнів необхідність самої угоди і вигідність запропонованих державою умов. Приклад: «Не зовсім зрозуміло, чому держава вирішила купити пелюшки, а не взяти їх в оренду. Адже орендувати пелюшки виключно до їх забруднення, було набагато вигідніше, ніж купувати їх».

4. Відкриваємо базу даних державної реєстраційної служби і перевіряємо засновників переможця до першого нерезидента чи до першого засновника фізичної-особи. Приклади: «Міжсобойчик доповнює і переможець тендеру – Баба Мотя з жмеринського центрального базару», «Дивно, що за податковими накладними підгузки завезла в Україну з Молдови компанія «ТОВ ПІДГУЗОК», одним з співзасновників якої є ООО «ПОДГУЗНИК (Кишенев)».

Примітка: особливо цінуються Юрою Ніколовим фізичні особи з сільською реєстрацією. Наприклад, залізним аргументом щодо фіктивності угоди може бути «Засновник прописаний у селі Ровеньки Житомирської області». Щодо міських жителів, чи мешканців столиці України, особливо підкреслюється факт навчання у ВУЗі. «Цікаво, що переможцем конкурсу став екс-студент Університету КРОК Балаболов Ігор».

5. Після знаходження засновників підприємства, слід знайти зв’язки між іншими учасниками тендеру. Приклад: «Цікаво, що засновник ТОВ Немовля та двірник ПП Соска, які також брали участь у тендері, разом грали у преферанс 1976-го року у Кисловодську».

6. Особливої доказовості звинувачення набуває, якщо продублювати його у вигляді т.з. «інфографіки». Приклад:

7. Відкриваємо Google та дзвонимо на рандомні номери організацій, які працюють у цій сфері. Їхнє здивоване булькотіння подаємо як думки експертів. Приклад: «Тьотя Галя, що працює нянечкою у сусідньому Дитячому Садку, взагалі здивована що місцева влада купує одноразові пелюшки. – Всі знають, що у памперсах є канцерогени і свинячий грип. Діток ніякому разі не можна вдягати у ці пелюшки».

8. Ну і нарешті, застосовуємо головний контент-генератор імені Юрія Ніколова:

Уява. Анонімні співробітники. Балакучі депутати. Інтрігі, страсті, скандали, расслєдованія, Юра Іванющєнко, Танталіт. Здобримо це все лексикою ОБХСС чи ментівської хроніки. До особливо нахабної брехні додаємо знаки питання. Підписуємо. Результат:

ЩЕ:
Що сука характерно, “Наші Гроші”, які на грантові бабки борцують за «відкритість» не вказують на сайті юридичну назву власника, номер свідоцтва про реєстрацію ЗМІ та інші вихідні дані, а інформація про власників домену борців за вікритість прихована реєстратором.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

1. Слайд №1

2. Слайд №2

3. Слайд №3

4. Слайд №4

5. Слайд №5

6. Слайд №6

7. Слайд №7

Корисні факти про борщ (це має знати кожен!):

  • БОРЩ МІСТИТЬ ХОЛЕСТЕРИН ТА КАНЦЕРОГЕНИ
  • ЩОРОКУ КЛІНІКА «ФЕОФАНІЯ» РЯТУЄ ЖИТТЯ 121 ПЕНСІОНЕРА, АКЦИЗ НА БОРЩІ ЦЕ НОВИЙ КОРПУС КЛІНІКИ «ФЕОФАНІЯ»
  • КУСТАРНИЙ БОРЩ ВБИВАЄ
  • ГРОШІ ОТРИМАНІ ВІД АКЦИЗУ НА БОРЩ, ДОЗВОЛЯТЬ «ФЕОФАНІЇ» РЯТУВАТИ НА 20% БІЛЬШЕ ПЕНСІОНЕРІВ
  • БОРЩ ЦЕ ТОКСИН
  • АКЦИЗНА МАРКА НА ТАРІЛЦІ З БОРЩЕМ ЗАХИСТИТЬ ВІД ПІДРОБКИ БОРЩА
  • ОВОЧІ З ЯКИЙ ВИРОБЛЯЮТЬ БОРЩІ МОЖУТЬ МІСТИТИ НІТРАТИ
  • АКЦИЗ НА БОРЩ ЦЕ УДАР ПО ПІДПІЛЬНИМ ЦЕХАМ З ВИРОБНИЦТВА БОРЩУ
  • НАДМІРНЕ СПОЖИВАННЯ БОРЩУ ПРИЗВОДИТЬ ДО ОЖИРІННЯ
  • 20% УКРАЇНЦІВ ЩО ВЖИВАЛИ БОРЩ ВЖИВАЛИ ТАКОЖ ГОРІЛКУ І ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ
  • БОРЩ НЕ РЯТУЄ ВІД СНІДу
  • ГРОШІ ВІД ЛІЦЕНЗІЙ НА ВИРОБНИЦТВО БОРЩІВ МОЖНА СПРЯМУВАТИ НА ПОРЯТУНОК PTHIRUS PUBIS
  • ДЕЯКІ БАТЬКИ ГОДУЮТЬ СВОЇХ ДІТЕЙ БОРЩЕМ
  • 70% УКРАЇНЦІВ ХОЧ РАЗ ЗА ОСТАННІЙ РІК ВЖИВАЛИ БОРЩ
  • БОРЩ – ВОРОГ НАЦІЇ
  • НАШ ДЕВІЗ – «КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДІЛКАМ ЩО КРИШУЮТЬ ЦЕХИ З ВИРОБНИЦТВА БОРЩУ»
  • ВІДПОВІДНО ДО АКТУ ПРО БЕЗПЕЧНІСТЬ ПРОДУКТІВ В КРАЇНАХ США ТА ЄС ВЖЕ ЗАБОРОНЕНО ТОРГУВАТИ ДОМАШНІМ БОРЩЕМ
  • ЗА ДАНИМИ ООН УКРАЇНА НА 2-МУ МІСЦІ В СВІТІ ЗА БОРЩЕГОЛІЗМОМ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ
  • ОЛЕГ СОСКІН ВИМАГАЄ ЗУПИНИТИ БОРЩЕВИЙ ГЕНОЦИД НАЦІЇ
  • КОЖЕН ТРЕТІЙ БОРЩ ВИРОБЛЕНИЙ В СВІТІ З’ЇСТЬ УКРАЇНЕЦЬ

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Ну що блоґґери bf_109e [link], henyk [link], kampfflieger [link], otec_fyodor_mp [link], qermit [link], stoli76 [link], ziankovich [link] зізнаємося, з якою гнидою стався гострий напад міцголіту?

ЩЕ:
Найсмішніше, що я там навіть срачів не влаштовував і коментував щось раз у сезон. Тим не менш, якась криса два рази реджектанула мої репости, а потім тихцем забанилась.

Зверху власне юзвєрь, якого аж харило від Почуття Власної Важливості від модерування клона старої Фофудьї. Він тут і основний підозрюваний [link].
ЩЕЕ:


Таки він. От же вша лобкова, усвідомивши що над ним тонко поглумились, вафльониш не просто забанився у своєму блювотнічку, але й пробанив мене у як мінімум одній камуні, яку модерував. Давно я такої мерзоти не зустрічав. Анімешник, хулє.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Олег вошел следом. Внутри вагончика было тесно. Пахло краской и калом. Уличный фонарь через окошко освещал стол, стулья, ящики, банки с краской и тряпье.

— Ну вот, — пробормотал старик и вдруг, отбросив палку и авоську, опустился перед Олегом на колено, неловко оттопырив протез. Его руки схватили руки Олега. — Олег! Милый, послушай меня… я старый несчастный человек, инвалид войны и труда… милый… у меня радостей-то хлеб да маргарин… Олег, миленький мой мальчик, прошу тебя, позволь мне пососать у тебя, милый, позволь, Христа ради!

Олег попятился к двери, но старик цепко держал его руки:

— Миленький, миленький, тебе так хорошо будет, так нежно… ты сразу поймешь… и научишься, и с девочками тогда сразу легче будет, позволь, милый, немного, я тебе сразу… и вот я тебе десятку дам, вот, десятку!

Старик сунул руку в карман и вытащил ком бумажных денег:

— Вот, вот, десять… двадцать, четвертной, милый! Христа ради!

— Ну что… — Олег вырвал руку и выскочил за дверь, сбив со стола банку с окурками.

Потеряв равновесие, старик упал на пол и некоторое время лежал, всхлипывая и бормоча.

Владимир Сорокин, СЕРДЦА ЧЕТЫРЕХ

Уявимо собі на секунду, що в Україні легалізували «гомосексуальні шлюби». Точніше не легалізували, а скасували державну реєстрацію співжиття чоловіка і жінки й позбавили останню привілеї вимагати частку у майні його домогосподарства.

Це значить: живіть разом, єбіться, беріть кредити, народжуйте дітей, купуйте на ім’я один одного нерухомість й автомобілі, ведіть спільне господарство, але державу не коцають ваші відносини.

Не підлягають судовому захисту.

Хочете чогось іншого? Реєструйте юрособу. Наприклад, Товариство з Додатковою Відповідальністю «Сім’я Пупкіних». Або Командитне Товариство «Свінґ-група фанатів BDSM». Або Приватне Підприємство «Мормонська сім’я Смітта».

Зрозуміло, що як і зараз, ніщо не заважатиме парі педерастів вести «спільне господарство» та ділити майно спільного підприємства у випадку «розлучення».

Виникає питання, чи зупинить це «боротьбу за права»? Думаю, що ні.

Педераст, це бомба з годинниковим механізмом. Кожен педераст хоче мати молоденького коханця, не хоче трахати волохатого зморщеного старого педика і при цьому щосекунди старіє. Кожен день, кожен тиждень, місяць і рік ареал потенційних партнерів педераста скорочується.

І в цьому педераст стає несподівано схожий на мораліста-педоборця. Педоборець це борець з педофілією. Педоборець, це як правило жіночка за сорок, що немає статевого партнера і бажає обмежити коло потенційних статевих партнерів чоловіків свого віку жінками віку не молодшого за неї.

В ідеалі, після скасування державного регулювання у сфері сімейних відносин, ці рухи мають або злитись, або зійтись у непримиренні боротьбі.

З одного боку, збоченцям цікаво максимально розширити ареал свого збочення забороною на гетеросексуальні відносини до певного віку (14, 16, 18, 21… а потім і до 40), з іншого боку, дамочкам дуже захочеться повернути владу над власними статевозрілими дочками, які прогнозовано почнуть тікати з дому у 12 років.

І ось тут почнеться найцікавіше. «Ліга боротьби з гетеросексуальним сексом із жінками до 40″. «Комітет боротьби з нав’язуванням сексуальних шаблонів у сім’ях», «Інститут вивчення різниці між хлопчиками і дівчатками в контексті віку згоди».

Найперспективніший в цьому плані буде “Комітет захисту дочок лесбіянок”.

Тут тобі і педоборство, і вдала матері над дитиною, і захист збочення.

Дивовижним переплетенням лицемірства, ханжества та хіті буде сей рух.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:

Profile

none_smilodon: (Default)
none_smilodon

August 2017

S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 07:52 pm
Powered by Dreamwidth Studios