none_smilodon | Entries tagged with московське ханство

Знаєте де в СРСР проходив кордон між УРСР та РСФРР? Не по Криму, Донбасу чи Таган-Рогу. Кордон між Україною та Росією у СРСР проходив по партійним зборам комуністів.

Партійні збори в Україні це нудне формальне дійство. Ніхто з учасників в нього не вірить. Оратор виступає для галочки, порушник партійної дисципліни кається для галочки, всі присутні сидять для галочки, нудьгують, вирішують кросворди, а іноді не витримують і вголос пускають кпини над особливо кострубатими вивертами радянської пропаганди. Задні ряди регочуть, передні ховають посмішки, лектор робить вигляд що нічого не почув.

В Росії все по-іншому, в Росії збори первинного осередку комуністів це Шустер. Люди ошатно одягались, товариські суди були не фікцією, комуністичні ватажки робили полум’яні промови, алкоголіки щиро каялись, робітники аплодували, а соціально-активні жіночки публічно осуджували щось там, що прийнято було публічно осуджувати.

І що тут найцікавіше… потім всі ці люди йшли додому, сідали на кухні за горілкою з українцями і говорили правду. Що пропаганда забрехалась, що заводи розвалюються, що навколо тотальні блати та крадіжки. І слухали українців, до яких ставились з недовірою, бо ті на кухнях говорили так, що і на кухні говорити не можна.

Зараз ми маємо теж саме. Троллі-єдинороси це партійний актив, вони працюють по методичці. Хлопчики-кар’єристи та соціально-активні жіночки замолюють прогули коментарями. Аплодисменти натовпу це лайки.

Але є одна суттєва відмінність між цією ситуацією і застоєм, українців вигнали з кухні. Ми нарешті змогли переконати росіян, що ми іноземці, а нікому не прийде в голову говорити «за правду» в присутності не те що німця з ГДР чи югослава, але й естонця.

Але кухня нікуди не ділась.

Саме тому нас вбиває фантасмагоричність російської брехні. Це наші родичі, ми вміємо розмовляти з ними на одній мові, але вони нахабно нам брешуть.

Ми їм «закінчуй про супутник та Гагаріна, давай краще про ковбасу по-блату та дефіцит туалетного паперу», а вони нам ініціативний блиск в очах і довгу цитату з «Целіни», «Малой зємлі» і що там ще написав Брєжнєв.

Але правда нікуди не ділася. Росіяни брешуть. Вони знають що вони брешуть. Вони знають що за брехню доведеться відповідати.

І їм страшно. Їм страшно так, як ніколи не буває нам страшно, коли ми чуємо про підготовку російського нападу. Бо коли нам страшно, ми розчиняємо пінопласт в ацетоні, а коли росіянам страшно їм лишається лише відчай.

Брехня і відчай.

Відчай і брехня.

І це прекрасно.

::топ-блог::

http://none-smilodon.kiev.ua/:

Автономна республіка Кубань у Складі України

мшф

brother2

ЩЕ:

«Сьогодні у Російській Федерації знаходиться багато українських етнічних земель. І коли Президент Росії говорить про штучне утворення України, то ми повинні нагадати, що це дивно звучить з боку Росії, яка є просто штучним державним утворенням і, в принципі, не може довго існувати. Ми повинні говорити, що на російській Слобожанщині та на Кубані живуть мільйони українців. Тому ми повинні їх підтримувати своїми діями, щоби нагадувати Росії, де є державо-, а де штучне утворення»

Парубій Андрій Володимирович,
народний депутат України, Вершитель Великого Аншлюсу
№80 Блоку “Наша Україна - Народна Самооборона”

6 января 1918 года, Законодательный Совет Кубани провозгласил Кубанскую Народную Республику. Приняли первую Конституцию Кубани, сформировали Правительство. Проголосовали резолюцию о присоединении Кубани, на федеративных условиях к независимой Украине. Начались переговоры с Гетманом П.Скоропадским, который хотел послать на Кубань украинскую дивизию.

ЩЕЕ:
У всього є свій початок та свій кінець, будь-який шлях починається з маленького кроку, кожне море народжується з однієї краплі і кожна молитва починається з однієї літери. Співпадінь не існує, випадкових загострень також. Заяви мера селища Кучкіно – якогось «Юрія Лужкова», чи заяви якоїсь смішної віце-спікера маріонеткового парламенту “сувєрєннай” вєлікоросії, всі мають свою причину. Кожна істота на вєлікоросії, від т.з. “президента” і т.з. “прем’єра”, до останньої заляканої мишки, що заховалась у свою нірку, чують цей звук, але це не стукіт копит вершників апокаліпсису, хоч для кучковських сепаратистів повернення під владу Матері Городів є сим, це є сурми архангела Михаїла, що зривають печатки врат нового недолугого Карфагену, це трембіти, чий голос рушить стіни сего Єрихону, це удари з під землі, що назавжди знищать цей Вавилон.

Це кроки старого хазяїна, кроки одвічного власника великороссії, кроки того, кого сепаратистам ніколи не зупинити. Він повернувся - на коліна зрадники, на вас чекає страшний суд. Вєлікій Аншлюс Грядьот! Ми побєдім!

::топ-блог::

http://none-smilodon.kiev.ua/:

Россия все нац. меншинства входящие в ее состав также стрижет под свою гребенку.
"Офамилили" евреев (правда это было сделано во всех странах).
Тюркским и остальным мусульманским народам навязали фамилии, а отчества (которые там были вместо фамилий) также переделали на свой лад.
Пример: был Абубекир Юсуп-оглы (в других вариантах Абубекир ибн Юсуп)
Стал Абубекир Юсупович Юсупов. Особо умиляет фамилия Хаджиев так как приставка "хаджи" или "хаджа" не имеет никакого отношения к имени это знак того, что мусульманин совершил хадж в Мекку.
Опаскудили обрусевших немцев. У меня был командир по имени Эрнст Фритцевич Гаазе. Кошмар, правда? Ну нет у немцев (равно как и у большинства европейцев), отчеств и все тут.
Однако есть и положительные примеры. У сослуживца моего отца -- советского офицера -- было имя Сергей Гонсало Мария Родригес (из испанских детей, которых во время войны перевезли в СССР) От "Родригеса Сергея Гансальевича от отказался категорически его оставили в покое только после вмешательства министра обороны СССР Гречко.
Таки дела, уважаемые русские.

ЩЕ:
За моєю суб'єктивною оцінкою, більшість російських патріотів є носіями саме таких "алякебаб" прізвищ. І почалось це не сьогодні чи вчора, а ще за часів Московського Ханства. Тогочасне приєднання інших татарських держав, супроводжувалось масовим прийняття місцевої знаті у "дворянство" московського "царя". Практично, друга слов'янізація вєлікоросії, почалась тільки після Конотопської Битви, коли козацькі війська повністю знищили кавалерію москвитів. Тогочасна кавалерія, це не просто особливий вид військ, це станова справа.

Щось схоже, відбувалось в Іспанії, коли європейські халіфати падали під напором християнських лицарів("молодших синів"). Тому, цей період цілком можна вважати "реконкістою вєлікоросії".

::топ-блог::

В старейшие времена в тех местах (современная Финляндия, Республика Карелия, Ленинградская область) существовала карело (финоугро) - русская общность. [....]
Шведы же жили на западе. Где они и сейчас живут. Просто им удалос в резуьтате многовековой аргессии завоевать территорию финнов, саамов, карелов (разных финоугров).
В 1809 году Россия отняла у шведов эту территорию, но где-то 6 процентов этнических шведов осталось и образовало там как бы финскую интеллигенцию, проводившую линию на отделение. Они и письменность финскую придумали и историю.
И вот автор сегодня пытается нам эту же историю (чужую, повернутую в выгодную шведам сторону) нам навязать.
Тенденциозно, русскому слуху противно.

ЩЕ:
Копирсання в коментах журналів френдів, іноді дає цікавий улов. Знайомтесь - основний тренд російсько-імперського дискурсу 19 століття, її величність фіноросія. Знайомі елементи? Думаю, якщо відкинути призабутість теми, а тому її відверто-абсурдний, від незвички, вигляд, то приход дежавю з соплями сучасних "нових імперців" буде просто неймовірний. Все на місці. І "підроблена історія". І іноземний загарбник. І "вигадана мова". Маю помітити, що тоді навіть тема "двух Фінляндій" піднімалась. ( Далі про вєлікаросію та її населення...>>> )

::топ-блог::

Нещодавно мав цікаву суперечку, як правильно називати грекою Вєлікоросію, макроросія чи мегалеросія? В сам зміст суперечки поки не буду занурюватись, але лише підкреслю, що говорячи про "вєлікоросію", наші "сєвєрниє братішкі" демонструють помітне небажання цитувати Візантійські джерела мовою оригіналу (грецькою), а хочуть цитувати позначення "ворожою" латиною (Major Russia та Minor Russia). Це уводить дискусію з рейок прав України на середньовічні колонії Києва, кудись в область співвідношень Старопольща-Младопольща, що є абсолютно недолугим, зважаючи на грецькі, а не латинські корені цих позначень. Про останнє я вже писав, тому продовжувати не буду.

Це примусило мене трохи зануритись в тему, а саме: погуглити фрази Μεγάλη Ρωσία та Μακρά Ρωσία. На перший погляд все не дуже приємно: 153 "Мегале Росія" проти 312 "Макро Росія", але це на перший погляд... якщо перевірити, то виявиться наступне:

Сторінок результатів пошуку з обома словами однакове число

Сторінки з "Мегале Росія" в більшості грецькі, а сторінки з "Макро Росія" англомовні та російськомовні, до того ж часто-густо є копією статей з Вікіпедії.

Любов москвитів до підробок та містифікацій, не викликає сумнівів, тому виникає питання: "А бил-лі мальчік?".

На останок, кину мапу, що була на сторінці яку мені дав гугл по запиту "Magna Grecia"(Великогреція):

ЩЕ:
Серед наритих цікавинок, виявляється, історія про "перенос метрополії" з Києва є з початку і до кінця брехнею. Київський митрополит одноособово управляв Володимором і Московою аж до другої половини 15 ст., коли там відмовились визнавати його владу й не відбувся (цитую сайт УКП-МП): "Остаточний розподiл Руської Церкви на Схiдну (Московську) й Захiдну (Київську) митрополiї". Про корені великоросійського сепаратизму, я спробую написати окремо.
ЩЕЕ:
ВЕЛИКАЯ ГРЕЦИЯ (греч. Megale Hellas, лат. Magna Graecia), группа греческих городов, находящихся в Южной Италии.

::топ-блог::

Знаєте, мене завжди цікавило, яким чином одна з древніх назв нашої землі "Мала Русь", загубила своє первинне грецьке значення, аналог Мікро Греції, першопочатку, місця звідки греки почали свою експансію, і противагу "напівварварській" макрогреції, і наразі стала фактично лайкою? Людині, хоч якось знайомій з історію, навіть якщо вона російській шовініст (як сучасний Затулін, чи ідеолог "антиукраїнства" Шульгін), це може здатись дивним, адже походження самого терміну ніким особливо не заперечується.

Спочатку я думав, що це наслідок певної київської пихи, небажання древнього центру, вважати себе чимось малим, нікчемним. Як для прикладу мешканці Британських Островів, не поспішають називатись "Малобританцями", хоча без сумніву, "Велика Британія", як зона експансії англо-саксонської культури у Австралію чи північну Америку, має місце бути.

Але нещодавно, я знайшов паралельне і дуже чітке пояснення. Як завжди, ніжки цього феномену ростуть з польских впливів на російську культуру.
( Далі про Вєлікоросію , Малоросію , полонізми в рос. мові та самоназву сусіднього народа...>>> )

ЩЕ:
Треба додати джерела і посилання, та опублікувати десь як серіозну роботу.

::топ-блог::

Итак, решил устроить небольшой экскурс в русскую историю. Позвольте представить: мерзкая азиатская морда на картинке слева - это Иван Васильевич IV Грозный (реконструкция Герасимова), кумир всехевразийцев. А не менее мерзкая азиатская морда справа - се его достопочтенная бабушка, византийская принцесса Зое Палеолог(реконструкция Никитина), кумир византийцев. Она же вторая жена великого князя Ивана III, великая княжна Софья, племянница последнего византийского императора Константина XI Драгаша, дочка деспота Мореи Фомы Палеолога.

ЩЕ:
Пики дійсно тематичині.
ЩЕЕ:
Тепер ви уявляєте наскільки це був витончений стьоб від середньовічних київських монахів: приїхати ТУДИ і штовхнути ЦЬОМУ ідею, що вони "третій рим" (sic!), порівняти ЦЕ з ненависним Царгородом? Це одна з причин, до речі, чому всі пародії на патріотів Росії, сприймаються так серйозно. Неможливо зробити пародію на пародію.

::топ-блог::

Current Music: Океан Ельзи - Янанебібув

Московське Ханство, монета, XIV ст.;
Изображение человека
влево с саблей;
вокруг линейный ободок,
за которым остатки круговой
надписи: КНЯ... .
О. с. Остатки арабской надписи:
СУЛТАН ТО||КТАМЫШ||ХАН
ДА ПРОДЛИТСЯ (?).
/На голові чалма?/

Когда началась чеканка монет в Великом княжестве [Ханстві?] Московском? [...] Известно, что хан Тохтамыш (1380-1399), захвативший власть в Орде после разгрома Мамая, осенью 1380 г. через посла известил Дмитрия Донского [...] о своем воцарении. Киличеи Дмитрия Донского «Толбуга да Мокшей» и других русских князей вернулись в августе 1381 г. «...изо Орды отъ Taxтамыша царя съ пожалованиемъ и со многою честию. И бысть на Руси радость велия...». После чего между князьями восстановились мир и согласие: «Тоя же осени, месяца ноября в 1 день вси князи русстии сославшеся велию любовь учиниша межу собою». С Ордой были установлены мирные отношения.

( Читати далі )

ЩЕ: