.ua: В зв’язку з останніми подіями…
Jan. 17th, 2014 03:47 amПоздоровляю режим з тим, що він схоже таки вивів мене на майдан. Чавлю грип і в неділю на бомжатнік.

.
Поздоровляю режим з тим, що він схоже таки вивів мене на майдан. Чавлю грип і в неділю на бомжатнік.
.
Якщо шукати стихії частин світу, то стихія Америк це повітря. Стихія вітру, буревіїв, торнадо.
Африка це земля. Чорна, пасивна, ледача, здатная прийняти все що їй дають, включно з ріками крові, що її сито поїть нею темний тубільний характер.
Азія це вода. Вона мінлива, незбагненна, всепроникна. З води бере початок усе живе, але вода в кінці-кінців все і зраджує, лишаючи по собі прах.
Ну і нарешті Європа. Європа це вогонь. Царство пожежі, незламної енергії, осяйного світла. Кузня людства, що завжди кує меча, щоб підкорювати своїй волі пасивні стихії вітру, води та землі. Тверде рало, що вспорює брюшину чорної ледачої Африки, сталевий борт есмінця, що незламно рушить крізь хвилі океанами Азії, залізний гвинт літака, що підкорює свавільне і бунтівне небо.
Європа це вогонь. Вона палає, вона воює, вона бореться, протестує, ламає, живе.
Ось так Європа горить в Римі:
Ось так Стокгольмі:
А ось так в Берліні, Брюсселі, Лондоні:
Європа це стихія вогню, незгоди, гніву.
Та не всі це знають.
Наприклад, не знав це харків’янин і активіст євромайдану Дмитро Пилипець, що 13.12.13 запаркував свій мікроавтобус Mercedes Vito 1999 року навпроти двері під’їзду. Але невідомі європейці нагадали активісту євромайдану: Європа це вогонь.
Забув про це і депутат ужгородської міськради, активіст євромайдану Ярослав Шафарь, що 16.12.13 поставив свій чудовий червоний автомобіль Кіа в безпосередній близкості до нерегльованого пішоходного переходу. Але невідомі євопейці нагадали депутату: Європа це вогонь.
Схожу помилку зробив і активіст євромайдану Євген Буркут, 21.12.13 року він залишив свій мінівен «Фіат» на зеленому насаджені, але знайшлись європейці які нагадали активісту євромайдану Євгену – Європа це вогонь.
Ідентична історія 27.12.12 сталась у Харкові з активісткою євромайдану, волонтеркою Іриною Столяровою та її «Шевроле». Ірина сплутала зелені насадження двору багатоквартирного будинку де мешкає, з персональною безкоштовною парковкою, але прийшли анонімні європейці і волонтер Ірина дізналась: Європа це вогонь.
У тому ж Харкові, депутат обласної ради активіст євромайдану Іван Варченко теж сплутав. Сплутав, судячи з обрису бровки на фоні, перехрестя доріг з депутатською парковкою. Але Харків віявився європейським містом і депутат дізнався, що Європа це вогонь.
А закінчити слід, саме з того регіону, з якого все і почалось – з Закарпаття. Саме там 12.06.13 започатковано нову чудову традицію нагадування ролі вогню в Європі. Саме очільник місцевого УБОЗ, підполковник Кулітець Микола Миколайович (автомобіль дружини якого був так педантично припаркований на тротуарі) першим дізнався чим є Європа…
ЩЕ:
Пост присвячую великому другу Євромайдану, московському екологу-активісту http://lepestriny.livejournal.com/ [link]. Так старий друже, я тебе не забув…
.
Характерна особливість руху що програв, він починає гарячково складати списки своїх ворогів. В політиці, як і в дворовій бійці, переможець тріумфує, а переможений у безсилій злобі плекає плани помсти.
На помсту, як правило, сміливості не вистачає, бо якщо б ця сміливість була, то переможений не був би переможений, бо виграв би і відповідно жодної потреби у помсті не відчував би.
Ідея різноманітних досьє, спала мені на думку багато років тому, задовго до Вікіліксу і масового приходу різних беркут-хом’ячків у соціальні мережі. З’явилась вона, коли я читав одну з біографій Йосипа Сталіна, де розповідалось, що майже до смерті Джугашвілі починав ранок з того, що читав доноси надіслані в Кремль на його ім’я.
Скажу більше, мені навіть за написання концепту цього сайту й створення прототипу, гроші заплатили. Але тут швидко відкрилась одна неприємна деталь…
Справа в тому, що список тих хто складає списки є значно коротшим, ніж самі списки. І що найгидотніше, у випадку чого, всі хто є в списку є потенційними ворогами того, хто складає списки і чим більший список, тим більше зацікавлених в тому, щоб складальнику списків було боляче. Дуже боляче і страшно.
Тому любі друзі, єдиний список який слід створювати, це список нормальних людей. Країна у нас така, що не «купка негідників тримає в страху масу гарних людей», а «купка негідників тримає в страху масу негідників».
Інше що слід передбачити, це процедуру переходу негідника в категорію «людина». Це значить, що починати очистку країни слід не високоморального засудження аморальних типів, а з довгої сповіді, що і як ти зробив поганого в цьому житті.
А ось до цього, навіть я ще не готовий.
.
Підприємці не готові згорнути продаж пива і спиртних напоїв у центрі Києва.
Як відомо, комітет самоврядування Києва, сформований Майданом, зажадав повністю заборонити продаж пива і спиртних напоїв у центрі міста.
Депутат від «Батьківщини» Володимир Яворівський повідомив, що члени комітету роздадуть підприємцям письмовий припис про заборону.
У Комітеті самоврядування Києва, втім, наполягають, щоб міліція, управління торгівлі КМДА, а також столична санепідемслужба проконтролювали виконання цієї вимоги.
Глава прес-служби ГУ МВС у Києві Ольга Білик наголосила, що міліція керується лише офіційними документами:
«Яку юридичну силу мають їх вирішення? Ми раді, що у них є така ініціатива, але закони у нас поки ніхто не відміняв!» [link].
Мусорський характер нинішнього «майдану» я помічав давно. «Революція свободи», яка починається з натягування колючого дроту і встановлення блок-постів, вже чисто хохляцький треш та угар. Те, що т.з. «афганці» які діловито командують в «охороні майдану» відверті ОБЕПники, що повилітали з теплих місць в ментівні за Януковича, це теж окрема краса. Як і зарніца з пошуком «провокаторів» і написання вонючок на Корчинського опозиційними депутатами.
Але тепер «мусорський майдан» вийшов на новий рівень свого розвитку: екс-УБЕЗники захотіли знову потрусити дрібний бізнес на бабки. Тепер без корочки на підставі аля-Турчинов, «хто за-проти-утримався? одноголосно!» голосування «майдану».
Якщо раніше я цей євромайдан просто зневажав, то тепер цю мусорську кодлу я ненавиджу.
Це не менше зло. Це навіть не однакове зло. Це лицемірна, боягузлива, нахабна личинка абсолютного зла. Коли зі злом бореться зло, добро проти всіх.
.
Одна з переваг неучасті в певних речах, це можливість оглядати все зі сторони. Наразі, у людей близьких до центрів прийняття рішень (а місця ці знаходяться в дорогих готелях, ресторанах та кафе, а зовсім не на майданах) є два характерних стани:
а. Ригам піздєц, фракція сиплеться, олігархи побігли, коммі з нами, мочіть донєцкіх в сортірє.
б. Всьо пропало, кияни просрали революцію, зло перемагає через бездіяльність добра, Поплавський.
При чому це навіть не емоційна гойдалка, це одночасне існування двох переконань в одній голові. Це значить, що одна й та сама людина, може послідовно подзвонити тобі з новиною, що «Янукович, як Горбачов за ГКЧП, сидить запертий у Межигір’ї», а потім без паузи кинути емемеску з малюнком «не будь байдужим! режим перемагає! треба протриматись цю ніч!».
Реальність, як завжди, простіша.
1. Регіони відійшли від шоку і показали крокодилячі зуби антимайдану. Дуже кумедно, що люди які рахували на Європейській площі початку Євромайдану 150 000 учасників та говорили, що «це не збереш за гроші», тепер про візуально тотожну акцію говорять 8 000 і «звезли».
Так, завезли. Ні, не 8 000, а мінімум 16 000. Так, на євромайдані що відбувався на Європеській площі було не 150 000, а 24 000. Q.E.D.
2. «Папу підставили». Якщо відкинути анекдотичну істерику Лещенка на тему «поки беркут гамселив кулеметами єблівих дітей на майдані, Янукович впивався кров’ю безневинних звіряток на полюванні», то сухий залишок в тому, що розгін євромайдану був йому не вигідний.
Згадуємо диспозицію станом на 30 число [link]. На європейській площі заглухає акція парламентської опозиції, на Майдані Незалежності побудовано невелике наметове містечко [link] грантожерів. Грантожери стоять зі слоганом «без політиків». Політики намагаються очолити цей двіж, але у них нічого не виходить.
Раптово, серед ночі, БЮТівець Княжицький зідзвонюється зі старим есдеком-гебістом Сівковичем і Майдан зачищають, після чого це святе місце займає парламентська опозиція, а розгнівані хом’ячки обурюються побиттям статевозрілих дітей.
Зараз Попов здав Сівковича, а Сівкович здав Клюєва. Здогадайтесь, кого здадуть Клюєв та Шуфрич?
3. Вибори. Є три речі, які людина може робити безкінечно, це: І. Дивитись на воду ІІ. Чесати яйця і ІІІ. Перефразовувати кремлівських клерків [link].
Якщо у вас на вулиці співає мільйон, а ви програєте Поплавському, то ви не революціонер, а мудак.
Якщо у вас на вулиці мільйон, а явка на дільницях 47%, то у вас не революція, а лайно.
Якщо у вас на вулиці мільйон, а у повсталій столиці відрив за екзитами лише 17%, то у вас не єдиний кандидат, а хуйня якась.
Якщо у вас на вулиці мільйон, а ви ледь виграєте в трьох округах з п’яти, то просрете ви нові вибори.
Якщо у вас на вулиці мільйон, а виграє Пилипишин, то бути наступним виборам по стовідсотковій мажоритарній системі.
Знаєте чому на минулих виборах «Свобода» брала штурмом ОВК, а на цих при підрахунку 38,61% бюлетенів виграє Віктор Пилипишин? Бо тоді «Свобода» брала штурмом ОВК, а зараз поки половина натовпу прориває ланцюг «Беркута», інша половина вінтить першу половину і здає «Беркуту» як «провокаторів».
І це прекрасно.
.
Сьогодні на майдані дівки обнімали киян. Натовп скандував «кияни з народом». На виході з метро з’явилась ятка «киянам – безкоштовний чай».
Цікава картина? Тільки ось брехлива. Нічого з цього не було. Дівки обнімали ментів. Чай давали ментам. Натовп скандував «міліція з народом».
Цей протест це суцільний стокгольмський синдром. Одні б’ють кийками інших по голові, а інші за це поять їх чаєм на турботливо підставляють європіддони під ноги. Бо у бусиків ніжки мерзнуть, бусики ж купу годин на вулиці чекають. Чекають на наказ дати цим самим мазохістам, що поять їх чаєм, кийком по печінці.
Протест відноситься до Києва по-споживацьки. Протест регулярно публікує список того, що йому потрібне і що за власні гроші він купувати не збирається. Чай, кава, теплі ковдри, антибіотики. Протест це вередливий Ґолем, що вимагає підношень. Генератори, бензин, суп.
За це протест засирає Київ. Протест бере лавочки, обмотує їх колючим дротом, засипає снігом, а сніг обсцикає. Обісцяний сніг протест зве «барикадою».
Не допетрає протест, що барикада це не купа лайна на Хрещатику, барикада це люди які готові її захищати.
А з цим проблеми. Всі хто готові були захищати протест, були здані «Беркуту» як провокатори. Тому від «барикад» протест відтісняють з першої спроби, після чого двірники мітлами і лопатами наводять лад. Протест на це дуже ображається, пише багато гнівних постів у фейсбук і згрібає нову купу лайна посеред Хрещатика.
А потім вимагає пожертв. Шкарпетки, протизастудні засоби, бутильована вода.
Протест дуже ображається, що Київ його мало годує. Протест ображається, що Київ його не захищає.
Протест біжить цілувати міліцію, поїти її чаєм та зігрівати вночі. А потім обмотує лайно на Хрещатику колючим дротом, ставить блок-пости та ловить провокаторів.
І пише ображені пости в фейсбук. Він же протест. Стокгольмський протест.
.
Як ви назвете людину чи групу людей, які зайнятті написанням скарг до: Ради з прав людини ООН, Верховного комісара ООН з прав людини, Ради Європи, Неурядової міжнародної організації «Репортери без кордонів», Міжнародних правозахисних організацій Amnesty International, Human Rights Waацюtch, Міжнародної організації з питань боротьби з незаконним відмиванням коштів (FATF), Світового банку, Управління ООН з наркотиків та злочинності, а також до окремих урядів країн Групи 20, ООН, ОБСЄ, ПАРЄ, ЄС, МВФ, Банку міжнародних розрахунків (місто Базель), Світового конгресу українців, урядів Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, США, Канади, Великої Британії?
Як правило таких людей звуть як мінімум скандалістами та склочніками, але більш часто «міськими божевільними». В Україні група людей, яка ухвалила план дій, що приблизно на 80% складається з колективних доносів [link], зве себе «єврореволюцією».
Колись, коли Нон Смілодон був маленький з кудрявою головою, його в школі змушували читати книгу з загадковою назвою «Родная рєчь». В цій книзі йому розповідали про маленького Володю Ульянова, якого чомусь звали Ленін. Ленін любив дітей, їв чорнильниці і суворо забороняв батькам карати діток. Ще в цій-же книзі, Нон Смілодону разом зі всіма іншими дітками розповідали про Вчинок Павліка Морозова. Іноді, після всього цього корисного чтива, педагоги (колеги і однопартійці Іри Фаріон) запрошували радянських діток на бесіду тет-а-тет і заклопотано питали, чи не порушували батьки ременем заборону Леніна бити дітей, чи пам’ятають вони Вчинок Павліка Морозова і чи не розповідали батьки вдома якісь дивні жарти. Звичайно, батьки діточок самі були колись діточками, про Ленінські розмови знали і не без допомоги ременя готували нове покоління радянських дітей до таких бесід.
Так ось, це недоповстання, яке нічого не домігшись вже нарекло себе «революцією», це колективний Павлік Морозов. Інфантильні студенти, яких чомусь не дивлячись на активне ведення ними статевого життя звуть «дітьми», вимагають безкоштовної освіти, підписання папірця, який вони в очі не бачили, а ще щоб не порушували ленінську заборону на ременя. Якщо цього не зроблять, вони погрожують оголосити страйк: мабуть принципово не будуть пити пиво, не дрочитимуть на порнуху та не будуть клянчитиму грошей у мам.
Поки їм не «зроблять красіво», вони будуть стрибати на місці і писати листи Леніну, Діду Морозу і святому Миколаю.
У всій цій історії, викликають повагу тільки Дмитро Корчинський з «Братством», футбольні хулігани з піротехнікою та інші «тітушки з провокаторами». Мент боїться людей рівно настільки, наскільки свідомий шансів отримати бруківкою в голову чи перестріти ображеного біля дому на Червонозоряному 152.
Реально робити те, що робиться в Європі під час акцій проти поліцейського свавілля, під загальне цькування, на фоні того, що Павліки Морозови з євромайдану в будь-який момент можуть зловити тебе і здати «Беркуту»… Щоб це терпіти, треба мати якусь особливу жертовність. І вони її мали, за що зараз отримають кримінальні справи, на яких проти них будуть свідчити Павліки Морозови з журналістськими корочками та заклопотані безкоштовною освітою студенти, які скоро знову почнуть пити пиво, дрочити на порнуху та клянчити гроші у мам.
.
Демократія лайно. Представницька демократія – представницьке лайно. Представницька демократія, це коли лайно представляє інтереси лайна. У лайна як правило інтереси лайняні, при цьому лайно вам звичайно скаже, що кожен хто не голосує за «об’єднане лайно», насправді голосує за лайно лайняне.
Істина в тому, що нічого кращого людство ще не… хоч стоп, з часів Черчілля таки вигадало, хоча не про це мова.
Справа в тому, що серед багатьох речей до яких привчив нас В.А. Ющенко, слід згадати головне його правило: у випадку політичної кризи розганяй парламент і оголошуй нові вибори.
Вибори для представницької демократії це головне рішення.
Мороз перебіг? Вибори. Комуністи якусь коаліцію замутили? Вибори. Тимошенко зляглась з Януковичем? Вибори.
Вибори, вибори, вибори. Так, вибори нічого не вирішать, регіони в найгіршому для них випадку займуть друге місце після Кличка. Так, у парламент пройде пара-трійка медведчуківців і можливо повернеться Марков. Так, це дорого. Так, елітка наріже дільниці так, щоб не дай Боже у говнораду не пройшов хтось, хто не п’є з ними в одних ресторанах і не є засновником спільних з ними товариств.
Але вибори це єдина і логічна відповідь на всі питання. Кожен раз, коли вам говорять що вибори не бажані, вас дурять.
Коли після революції-2004 помаранчеві (трошки Наша Україна і в більшій мірі БЮТ) не оголосили вибори, а прийняли у свої фракції «перебіжчиків» революція програла.
Коли Тимошенко відмовилась йти на вибори оголошені Ющенком і вчепилась в крісло «неперсональної коаліції» з «не більшою більшістю» Янукович став президентом і зробив «коаліцію тушок».
Коли опозиція домовилась перенести парламентські вибори на 2012 рік, бо криза і фінанси, ви отримали роки покращення [link].
Те за що ви борітесь не революція. Революція стає революцією коли перемагає. Перемогти можна тільки тоді, коли досягнуті цілі. Щоб досягати якихось цілей, треба їх мати. У вас немає цілей.
Немає цілей? Вимагай виборів. Не знаєш що робити? Вимагай виборів. Не розумієш планів вождів? Вимагай виборів. Комуністи РАПТОВО не проголосували разом зі ВО СВОБОДА за відставку Азарова? Вимагай виборів курва. Припини топтатись по граблям. Хто не стрибнув на граблі – той москаль. Хто стрибнув той дебіл.
.
Проблема моєї участі в «євромайдані» в тому, що я не підтримую його мету. Щоб зрозуміти чому, треба витратити лише 37 секунд [link].
Україна не йде в ЄС. Ви не отримаєте шенген. Ця угода ніяке не «асоційоване членство». Це «східне партнерство».
Доступу до інституцій ЄС ви не отримаєте, проте ми будемо тримати вас за
яйця руку та надавати фінансову підтримку, щоб ви гармонізували ваше законодавство з нашими нормами.
Норми євросоюзу це ніякі не «європейські стандарти». Норми ЄС це занудні директиви, де регулюється прямизна огірків, співвідношення розмірів баклажанів у пачці та різні середньовічні неоколоніальні гидоти, по типу того ж «копірайту», чи по-іншому «авторських прав».
Але справа навіть не в цьому. Існує три причини, чому мені не подобається цей «майдан».
1. Перше. Це продовження кепської української традиції шукати собі пана. Подивимось на останні роки. Чи виходили українці проти підвищення податків? Ні. Чи виходили вони на захист права власності, коли влада з опозицією приймала варварські закони по-типу вилучення нерухомості на «суспільні потреби»? Ні. В кінці-кінців, чи виходили українці з вимогами ліквідувати МВС та люструвати всіх співробітників цього організованого злочинного угрупування? Ні.
Українці вийшли проти того, що їхній двічісудимий президент вперше в житті зробив чоловічий вчинок і відмовився підтримувати договорі про васалітет перед Брюсселем. Прекрасно, чудово. Завтра Меркель поговорить з Путіним і вони поділять Україну по Дніпру. А як інакше, якщо вас не цікавить своя державність?
2. Друге. Я читав цю угоду. Не повністю. Без додатків. Не перекладаючи акти євробюрократів, на які вона посилається, але на відміну від 99% придурків що істерять в твіттері по хештегу «#євромайдан» я цю угоду читав. І мені не подобається те, що я там вичитав [link]. Вся угода зводиться до того, що десь в Брюсселі Німці, Ляхи та Жабоїди щось вирішують, а наша провінційна шляхта це або впроваджує, або лишається без єврохабарів. До чого це призведе зрозуміло. Недолуга хохоеліта загубить залишки сорому і почне плазувати перед Брюсселем.
А коли ви, любі друзі, запитаєте що за дєрьміщє вони роблять, вам нагадають як ви махали прапорцями на майдані.
3. Третє. Найбільше мене не влаштовує в цій угоді одне, це одне описується простим словом: «консервація». Якщо Україна підпише цю угоду, на Україну чекає двадцять років консервації цієї еліти і цього status quo [link]. Всіх цих Яценюків, Януковичей, Тимошенок та Симоненків.
Українського Саакашвілі не буде. Масштабної заміни інфраструктури не буде. Економічної свободи не буде.
Буде одна велика «ЄВРОЖОПА». Норму відкатів доведуть до середнього по Європі. Щодо хохлів реалізуються всі ті заборони, про які єврокомісари і не могли мріяти в «материковому ЄС». Державний борг зросте набагато далі 100% річного ВВП.
Дороги особливо кращими не стануть. Ці дороги неможливо зробити кращими, тільки побудувати нові за стандартами США. Просто по цим дорогам заборонять їздити фурам і обкладуть приватні авто податками.
Інвестиції нікуди не підуть. В ЄС на себе грошей немає. Про хохлів ніхто і не згадає. Труба вже не потрібна. Газ вже не потрібен. Промисловість вже не потрібна.
Податки і далі будуть зростати. В теорії, ціна домогосподарства після сплати боргів має схилятись до нуля, або взагалі негативної цифри.
Я не певен, що хочу асоціації з ЄС. Я хочу щоб завтра уряд оголосив дефолт [link], продав всю держвласність за борги і приватизував освіту з охороною здоров’я.
І ЄС тут тільки ворог.
.