none_smilodon: (Default)

Іноді навіть дивовижно, яку кількість неправильних дій мають зробити по черзі і одночасно безліч людей, щоб сталася катастрофа.

Десь читав, що перевірка одного зі сценаріїв аварій на АЕС, вимагала перекрити спеціальним ключем кілька сотень кранів. Саме ця перевірка і призвела до аварії на ЧАЕС. При цьому, просто перекрити ці крани було недостатньо. До цього, дружина одного з операторів влаштувала йому нічний скандал. До цього, один з інженерів демонтував один з тумблерів на пульті управління. До цього, КДБ УРСР обписали стоси паперу протоколюючи порушення при будівництві АЕС. До цього, якийсь ідіот в ЦК вирішив поставити станцію поруч зі столицею союзної республіки. Ну а ще раніше, при проектуванні реактора РБМК-1000 хтось прийняв ряд конструктивних рішень, які й відкрили шлях до початку несправності. Тобто, якби хоч на якомусь етапі було прийнято інше рішення, конкретно ця катастрофа не відбулася б.

Наприклад, якби монтер Вася (монтер з вищою освітою до-речі) не крав спирт для протирання клапанів, то він він би відмовився їх перекривати, а ще б написав доповідну записку, що автор тесту надійності – клінічний долбойоб.

Або, якщо б дружина оператора в цю ніч задумалася б над тим, що її благовірному завтра на чергування і простила йому не винесене сміття, може він би виявив більше пильності.

Або, коли б на перевірку ЧАЕС послали нормального інспектора, то чимала частина недоліків була б виправлена ​​ще до прийомки.

Чим більше читаю про Іловайську катастрофу, тим більше переконуюся що вона відноситься саме до такого типу подій.

За словами Мосійчука, Семенченко вирішив брати Іловайськ самостійно. Тисячі домогосподарок лайкали дії Семенченко тим самим стимулюючи його діяти далі, а інших командирів лізти вперед за славою. За словами Берези, генерал Литвин дізнавшись про російською вторгненні дав наказ на евакуацію підлеглих йому сил (так звана «перша колона»). У відповідь на це, тисячі домогосподарок написали десятки тисяч гнівних коментарів про зрадництво. Чутки про зраду на вищому рівні, спровокували дезертирство одного з батальйонів територіальної оборони.

Пастка закрилася.

Але і цього було мало. В процесі розвитку ситуації, в середовищі волонтерів трапився масовий психоз. Це був справжнісінький психоз, коли десятки тисяч людей, які не мають на це жодного права, вимагають у військових проробити дію, яке їм робити не можна. Ось не можна генералу «СРОЧНО репост ВЫВОДИ» свої війська з «котла». Іноді він може і дозволити своїм силам посидіти в котлі. Іноді він проводить заходи «деблокування». Іноді проводить оточення що оточили сил. Військова справа це ціле ремесло, зі своїми таємницями і навичками.

Але масова істерія вилилася з Фейсбуку і в Києві почало смердіти заколотом. Заколот в політичному центрі воюючої країни, це майже неминучий прихід ворожої армії в її столицю за кілька тижнів. Вище керівництво прогнулося під Інтернет, військові прогнулися під політиків, солдати виконали накази генералів і почали залишати Іловайськ.

Але і це не привело до катастрофи. Міністри оборони України та Росії вступили в переговори. Це викликало нову хвилю обурення «нас зливають» в Фейсбуці. Інтернет заполонили чутки про домовленість щодо добровільного виходу українських військ з Іловайська. В нервовій обстановці, (зі слів Шапошнікова) генерал Хомчак не дочекався підтвердження про закінчення переговорів і повів свої сили на прорив з котла. Росіяни сприйняли це як порушення домовленостей і відкрили вогонь.

І ось тут починається найцікавіше. Хто винен у цій катастрофі? Чи винна дружина оператора в аварії на Чорнобильській АЕС? Чи винна домогосподарка що постила обурені статуси? Чи винен волонтер, який не зміг контролювати свої емоції?

І ось що я думаю: винні.

Залишилося тільки вирішити, кого як карати за це і чи відрізати при цьому пальці за лайки.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)


Закон України

Про зону терористичної небезпеки

Стаття 1. Мета та завдання закону.

Закон України про зону терористичної небезпеки встановлює правовий режим зони терористичної небезпеки, порядок управління зоною терористичної небезпеки, а також права та обов’язки осіб що опинились на території зони терористичної небезпеки.

Метою виконання цього закону є відновлення контролю на частинами Луганської, Донецької областей що піддались дестабілізаційному впливу організованих злочинних угрупувань, встановлення легітимної державної влади над АР Крим, а також профілактичні заходи щодо управління іноземними територіями дозвіл на яке надав легітимний уряд суверенної держави до якої відноситься відповідна територія, а також за мандатом міжнародних організацій.

Стаття 2. Сфера регулювання цього закону.

Цей закон розповсюджується на території зон терористичної небезпеки що визначенні конституційним складом Верховної Ради України за поданням Президента України за погодженням з спільною колегією Верховного та Конституційного судів України.

Стаття 3. Визначення термінів.

Зазначені терміни вживаються у цьому законі в наступному значенні:

Дистрикт — географічно визначена адміністрацією зони терористичної небезпеки частина округу зони терористичної небезпеки, що має свій порядковий номер, ступень терористичної небезпеки та окремо визначений режим.

Дрони — автоматичні системи розвідки та ведення бойових дій. Дрон може бути автономним (самокеровані) і керованим. Приватним випадком дрону є керована ракета.

Година комендантська — визначений адміністрацією округу проміжок часу на добу, впровж якого порядок появи в громадських місцях визначений статусом дистрикту.

Вигнання — визначена рішенням дистрикту міра впливу на порушника режиму терористичної небезпеки, що полягає в примусовому переміщенні особи в дистрикт з гіршим ступенем терористичної небезпеки.

Вплив фізіологічний — добровільно обрана тілесна міра покарання, на яку за бажанням особи може бути замінені інші покарання.

Парканний обов’язок — регламентовані адміністрацією дистрикту інженерні роботи, з підтримки в належному стані, ремонту та укріпленні захисних огороджень дистрикту.

Санітарні зони забезпечення — визначенні в належному порядку зони забезпечення, мінні поля, охоронювані об’єкти інфраструктури, дороги, території підприємств на яких заборонено проживання громадян, а перебування на яких регламентується адміністрацією зони терористичної небезпеки.

Ступінь терористичної небезпеки— визначена за критеріями, поділена на п’ять частин градація що визначає наближеність до стану правопорядку окремої географічно визначеної та адміністративно закріпленої території.

Стаття 4. Порядок встановлення зони терористичної небезпеки.

Зона терористичної небезпеки встановлюється кваліфікованою більшістю від конституційного складу Верховної Ради за поданням Президента України.

З моменту підписання президентом України подання щодо визнання певних територій зоною терористичної небезпеки голова Верховної Ради України скликає позачергову сесію Верховної ради України.

У випадку якщо на момент підписання подання тривала чергова сесія Верховної Ради, вона за рішенням голови Верховної Ради закривається.

З моменту оголошення про підписання подання про визнання території зоною терористичної небезпеки і до його остаточного розгляду, депутатам верховної ради забороняється залишати приміщення Верховної Ради.

Не пізніше наступного дня після підписання подання, президент скликає спільну колегію суддів Верховної і Конституційного судів України.

Колегія підтримує, або відхиляє подання президента України.

Підтримане подання президента розглядається верховною радою України впродовж трьох днів.

У випадку, якщо впродовж трьох днів Верховна рада не може зібрати дві третини від свого конституційного складу, або відсутнє керівництво верховної ради, або верховна рада не може зібратися на своє зібрання, подання вважається прийнятим верховною радою автоматично.

Стаття 5. Подання про визнання території зони терористичної небезпеки.

Подання про визнання території зоною терористичної небезпеки готується президентом особисто.

Подання має містити географічні координати зони, її поділ на округи, кількість та розміщення дистриктів.

Одночасно, зоною терористичної небезпеки можуть бути не більше третини від території України.

Стаття 6. Зони терористичної небезпеки за кордоном.

Подання про встановлення зони терористичної небезпеки підписується президентом на звернення легітимного уряду суверенної держави в тому самому порядку, що і зони терористичної небезпеки на території України.

Площі зон терористичної небезпеки за кордоном не враховуються в ліміти на площу зон терористичної на території України.

Рішення про встановлення зони терористичної небезпеки за кордоном на термінове подання Організації Об’єднаних Націй розглядається президентом України одноособово.

Стаття 7. Українська діаспора в зонах терористичної небезпеки за кордоном.

Адміністрація зони терористичної небезпеки за кордоном зобов’язано всемірно сприяти розвитку наявних українських діаспор, розвитку української мови та української культури та українізації в зоні терористичної зони за кордоном.

Стаття 8. Адміністрація зони терористичної небезпеки.

Адміністрація зони терористичної небезпеки складається з двох керівників.

Керівники зони терористичної небезпеки призначаються президентом України.

За спільним поданням обох керівників зони терористичної небезпеки Президент призначає керівників округів.

Стаття 9. Округ зони терористичної небезпеки.

Округ зони терористичної небезпеки відповідає виборчому округу і не може бути більше найбільшого і менше найменшого виборчих округів на території поза межами зони терористичної небезпеки.

Стаття 10. Дистрикт зони терористичної небезпеки.

Квазіадміністративна територія суцільної забудови зони терористичної небезпеки об’єднана на підставі спільного географічного та економічного зв’язку, що має огорожу, номер та визначений ступінь терористичної небезпеки.

Стаття 11. Порядок визначення ступеню терористичної небезпеки дистрикту.

Ступінь терористичної небезпеки дистрикту визначається керівниками зони терористичної небезпеки на підставі оперативної інформації.

Ступінь терористичної небезпеки переглядається три рази на рік на підставі квартального звіту округів.

Округи що впродовж трьох кварталів поспіль мають статус зони першого ступеню терористичної небезпеки за результатом референдуму в окрузі виключаються з зони терористичної небезпеки.

Стаття 12. П’ятий ступінь терористичної небезпеки.

Найбільший ступінь терористичної небезпеки що виявляється в:

а. Наявності іноземних військових підрозділів.
б. Оголошенні території частиною суверенних держав-агресорів чи невизнаних республік.
в. Відсутністю українських регулярних частин.
г. Використання терористичними групами авіації, бронетехніки.
ґ. Перебування економіки дистрикту більш ніж на 50% в тіні.

Стаття 13. Четвертий ступінь терористичної небезпеки.

Дуже небезпечний ступінь терористичної небезпеки виявляється в:

а. Наявності неконтрольованих Україною озброєних груп.
б. Оголошенням окремими особами себе сомороголошеними мерами і підкоренням частини населення самозванцям.
в. Нападами з використанням зброї на регулярні українські частини.
г. Використанням тяжкого стрілецького озброєння, самохідних машин, артилерії.
ґ. Зникненням чи знищенням промислових підприємств на території дистрикту.

Стаття 14. Третій рівень терористичної небезпеки.

Небезпечний ступінь терористичної небезпеки виявляється в:

а. Наявності незаконних політичних угрупувань.
б. Відсутності на установах влади державної символіки, невикористання владою української мови.
в. Блокуванні органів влади, регулярних військових частин.
г. Нападами на регулярні українські частини з використанням автоматичної, легкої стрілецької та травматичної зброї.
ґ. Консервацією чи нерегулярною роботою на території дистрикту промислових підприємств.

Стаття 15. Другий рівень терористичної небезпеки.

Потенційно небезпечний рівень терористичної небезпеки виявляється в:

а. Проведенні неузгоджених масових зібрань.
б. Корупцією, нелояльністю в місцевих органах влади.
в. Диверсіях, таємних нападах на органи влади, військові частини, працюючі підприємства.
г. Нападами на регулярні частини з використанням підручних предметів, каміння, фарби, листівок розкладаючої агітаційної продукції.
ґ. Несумлінною сплатою податків підприємствами та громадянами дистрикту.

Стаття 16. Ступінь терористичної небезпеки першого рівня.

Дистрикт ступеню терористичної небезпеки першого рівня це лояльний дистрикт що межує з зонами терористичної небезпеки другого і більше рівня.

Перший рівень терористичної небезпеки виявляється у відсутності всіх інших рівнів терористичної небезпеки, також у:

а. Щоденному і всенародному проведенні процедури ранкового підняття національного прапору з виконанням державного гімну.
б. Повному і всеосяжному використанні державної символіки і державної мови в органах влади.
в. Всенародному нічному патрулюванні вулиць з метою запобігання диверсіям, провокаціям та терористичним актам.
г. Добровільним квартируванням учасників регулярних частин в помешканнях членів громади дистрикту.
ґ. Повню і сумлінною роботою підприємств не менш як 16 годин на добу.

Дистрикти ступеню терористичної небезпеки першого рівня об’єднуються у виборчі округи, які обирають своїх представників до Верховної Ради України на рівні з іншими територіями України.

Комендантська година у дистриктах першого ступеню терористичної небезпеки відсутня.

На територіях дистриктів першого ступеня терористичної небезпеки дозволено провадження ліцензійних видів діяльності.

Мешканці дистриктів першого ступеню терористичної небезпеки за вчасним погодженням антидиверсійним, антитерористичних та антипровокативних заходів, можуть реалізовувати право на свободу зібрань.

Мешканці дистриктів першого ступеню терористичної небезпеки можуть бути присяжними у суді.

Мешканці дистриктів першої ступеню терористичної небезпеки мають право на автоматичну вогнепальну зброю.

Порядок здійснення господарської діяльності на територіях дистриктів першого ступеня терористичної небезпеки нічим не відрізняється від загального порядку ведення господарської діяльності окрім виконання вимог щодо забезпечення додаткових антитерористичних дій.

Стаття 17. Правове забезпечення діяльності зони терористичної небезпеки.

Функціонування зони терористичної небезпеки визначається конституцією України, цим законом, поданням президента України про встановлення зони терористичної небезпеки, а також спільними актами керівників зони оформленими у підписані обома керівниками індикти.

Стаття 18. Покарання за порушенні індиктів.

Мешканці зон терористичної небезпеки не відбувають покарання за вчинені на території зони порушення у місцях позбавлення волі.

Стаття 19. Індикти.

Виключно індиктами регулюється поряд вигнання, фізіологічного впливу, порядку використання дронів та комендантської години в дистриктах.

Стаття 20. Санітарні зони.

Примусове відселення з санітарних зон відбувається в порядках визначених індиктами.

Санітарні зони можуть бути відсутні виключно між дистриктами ступеню терористичної небезпеки першого рівня.

Санітарні зони між зонами другого ступеню небезпеки і зонами першого та другого рівня не можуть бути меншими за подвійну висоту паркану між ними.

Відстань між парканом дистрикту третього і більше рівнів і дистриктами першого-другого рівня не може бути меншою за сто метрів.

Наявність будь-яких об’єктів між парканами що вищі за сам паркан — забороняється.

Санітарні зони навкруги зон ступеню терористичної небезпеки вище трьох не можуть бути меншими за кілометр.

В санітарних зонах четвертого та п’ятого рівня терористичної небезпеки забороняється утримання дерев, будівель та комунікаційних споруд.

Санітарні зони дистриктів п’ятого рівня, та санітарна зона між дистриктами п’ятого рівня небезпеки і державним кордоном облаштовується додатковим парканом.

Стаття 21. Порядок скасування режиму зони терористичної небезпеки.

Зона терористичної небезпеки на території України скасовується автоматично після обрання депутатів у Верховну Раду України зі всіх її округів.

Зона терористичної небезпеки за кордоном скасується одноособовим рішенням президента України.

Стаття 22. Порядок проведення виборів президента України в зоні терористичної небезпеки.

Мешканці зони терористичної небезпеки беруть участь у виборах президента України на дільницях поза межами зони терористичної небезпеки.

Стаття 23. Порядок вступу в силу цього закону.

Цей закон вступає за пів року з моменту його прийняття Верховною радою та підписання президентом України.

За цей строк, держава створює коридори для залишення зони терористичної небезпеки громадянами України.

Громадяни України що виявили бажання залишити зону терористичної небезпеки оселяють у фільтраційних майданчиках, які пів року за вступом цього закону у силу функціонування як зони терористичної небезпеки ступеню один.

Голова Верховної Ради: (ПІДПИС)
Президент України: (ПІДПИС)

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Серйозно облагодіяли українське військо активісти автомайдану, радісно повідомляє нам в своєму фейсбук «Українська Правда». Ці щедрі меценати нарешті почули голоси вояк щодо «нормального взуття» та придбали [link] 120 штук цього:

По 120 грн/пару як гордо сказали активісти. Дякую, що не 70 грн./пара [link], щоб вам в пеклі портянки до цієї кірзи крутити.

Ось до-речі, маю ще один список для благодійників.

Ні, це не список того, що потрібно армії, це список матеріальних цінностей які підлягають реалізації з державного мобілізаційного резерву [link]. Останнє повідомлення про реалізацію цінностей з резерву на випадок війни, датоване 25 березня 2014 року [link], що власне символізує відношення нашої політичної еліти до цієї самої війни.

Так що шановні активісти автомайдану, збирайте гроші на чергову допомогу армії. Вона їй дуже потрібна. Адже якщо мотузки й мило для армії ще є, то ось пил вже лише 48 штук лишилось.


::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Ну що Любі Друзі, Бориспільській, Баришівський райони Київської області, та Згурівський Чернігівської області є? Ку-ку [link].

Буде весело і трошки страшно.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Якщо шукати стихії частин світу, то стихія Америк це повітря. Стихія вітру, буревіїв, торнадо.

Африка це земля. Чорна, пасивна, ледача, здатная прийняти все що їй дають, включно з ріками крові, що її сито поїть нею темний тубільний характер.

Азія це вода. Вона мінлива, незбагненна, всепроникна. З води бере початок усе живе, але вода в кінці-кінців все і зраджує, лишаючи по собі прах.

Ну і нарешті Європа. Європа це вогонь. Царство пожежі, незламної енергії, осяйного світла. Кузня людства, що завжди кує меча, щоб підкорювати своїй волі пасивні стихії вітру, води та землі. Тверде рало, що вспорює брюшину чорної ледачої Африки, сталевий борт есмінця, що незламно рушить крізь хвилі океанами Азії, залізний гвинт літака, що підкорює свавільне і бунтівне небо.

Європа це вогонь. Вона палає, вона воює, вона бореться, протестує, ламає, живе.

Ось так Європа горить в Римі:

Ось так Стокгольмі:

А ось так в Берліні, Брюсселі, Лондоні:



Європа це стихія вогню, незгоди, гніву.

Та не всі це знають.

Наприклад, не знав це харків’янин і активіст євромайдану Дмитро Пилипець, що 13.12.13 запаркував свій мікроавтобус Mercedes Vito 1999 року навпроти двері під’їзду. Але невідомі європейці нагадали активісту євромайдану: Європа це вогонь.

Забув про це і депутат ужгородської міськради, активіст євромайдану Ярослав Шафарь, що 16.12.13 поставив свій чудовий червоний автомобіль Кіа в безпосередній близкості до нерегльованого пішоходного переходу. Але невідомі євопейці нагадали депутату: Європа це вогонь.

Схожу помилку зробив і активіст євромайдану Євген Буркут, 21.12.13 року він залишив свій мінівен «Фіат» на зеленому насаджені, але знайшлись європейці які нагадали активісту євромайдану Євгену – Європа це вогонь.

Ідентична історія 27.12.12 сталась у Харкові з активісткою євромайдану, волонтеркою Іриною Столяровою та її «Шевроле». Ірина сплутала зелені насадження двору багатоквартирного будинку де мешкає, з персональною безкоштовною парковкою, але прийшли анонімні європейці і волонтер Ірина дізналась: Європа це вогонь.

У тому ж Харкові, депутат обласної ради активіст євромайдану Іван Варченко теж сплутав. Сплутав, судячи з обрису бровки на фоні, перехрестя доріг з депутатською парковкою. Але Харків віявився європейським містом і депутат дізнався, що Європа це вогонь.

А закінчити слід, саме з того регіону, з якого все і почалось – з Закарпаття. Саме там 12.06.13 започатковано нову чудову традицію нагадування ролі вогню в Європі. Саме очільник місцевого УБОЗ, підполковник Кулітець Микола Миколайович (автомобіль дружини якого був так педантично припаркований на тротуарі) першим дізнався чим є Європа…
ЩЕ:
Пост присвячую великому другу Євромайдану, московському екологу-активісту http://lepestriny.livejournal.com/ [link]. Так старий друже, я тебе не забув…

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Гумор в тому, що після історії з Тетяною Чорновол, безліч блогірів мають здати свої яйця кудись на зберігання, бо вони більше не чоловіки, а жирні істеричні баби.

Якщо події 2004 року на деякий час привчили киян одягатись бомжами, то події 2013 поголовно перетворили учасників цього дійства на істериків. На початку здавалось, що революційний момент все спише, що крокодили тому і не літають, що вони гарно розганяють провокації в бложеках, але поступово увійшло у звичку.

І головне, всі ж знали що Танєчка брехлива нахабна лярва. Ан ні, пару бланжів і пущена юшка з носа й стада жирних баб з хуями вже підняли вереск про Януковича-Піночета.

При чому на істерику піддались навіть досвідчені бійці, яким сам майдан був в западло. Таня Монтян просралась у Пейсбуці на тему сакральної жертви Чорновол, яку підставила опозиція.

І що курва характерно, має право не відмовлятись від своїх слів. Номінальний власник машини – друг депутата від Батьківщини і засновника місцевого осередку «Фронту Змін». Котік за кермом – схоже що брав участь в афері Саші «Нічогонечуювашачесть» Альтмана [link] із захопленням TVi депутатом від БЮТ Княжицьким. Куди не плюнь, усюди висунеться огидна опозиційна мармиза.

Істина в тому, що вона сунеться завжди. Наша еліта у вигляді «влади» та «опозиції» живе однією великою шведською сім’єю, де всі один одному засновники підприємств, директори фірм та поручителі за кредитами. У свінгерів менше спільних тиємниць, ніж у Турчинова з Клюєвим.

Головне, вчасно пояснювати, що хто не наший той їхній. Що ідея не їсти гівно, то «технологія Банкової» щоб напитись поносу. Що блогір, то не капловухий лошок, а хитрий маніпулятор, що підтримує поганих, щоб вони стримували ще гірших. Правда у разі перемоги «поганих», блогірам швидко пояснюють, що голосувати треба все-одно за «поганих», щоб не допустити реваншу «гірших».

Але то вже деталі. То було епоху назад – позавчора. А блогір що було вчора не згадає. У блорігра коротка пам’ять. Блогір він як золота рибка. Постукав по склу – він підплив. Насипав корму – він поїв. Відійшов від акваріуму, а воно потусило хвильку біля стінки, нагидило у воду і попливло далі жити своїм риб’ячим життям.

Воно ж блогір, а блогір то золота рибка.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Одна з найвідоміших містифікацій ХХ-го століння, «Книга Брехонь» (The Book of Lies) містика і сатаніста Алістера Кроулі, починається з чесного попередження, що все що в ній написано, включно з назвою, мнимо помилковою назвою, ідеєю книги, ім’ям автора, псевдонімом автора та й власне особистістю автора є від початку і до кінця фальсифікацією.

Нова стрічка Джоша Фокса «Небо є рожевим», яку Максим Голосной помилково перевів як «Рожеве небо» [link], такого попередження на своєму початку не містить, хоча навіть сама назва ролика є самоочевидною брехнею другого порядку, коли певне твердження видається за помилкове, хоча воно саме по собі може бути істинним, а твердження якому воно протиставляється не є правдою завжди і всюди.

Істина десь поряд. Поряд з зеленими чоловічками. Про зелених чоловічків буде і далі.

Небо буває рожевим. В горах воно буває синім. На світанку воно буває персиковим, а ввечері воно може стати помаранчевим. Небо буває сірим взимку. Іноді, у хмарну безмісячну ніч, небо буде для вас чорним. Ну і нарешті, на планеті Марс небо може бути навіть червоного кольору [link].

Небо буває блакитним і це самоочевидний факт, але коли хтось стверджує що «небо є блакитним» і пересмикуючи факти намагається нав’язати нам якісь висновки на підставі цього, то розумній людині слід як мінімум напружитись.

Напружився і я. Перше з чого починається стрічка – з опису процесу руйнування бетонної оболонки свердловини у виконанні відомого антифрекінґ активіста Anthony R Ingraffea [link]. Свердловини іноді руйнуються, небо іноді буває рожевим, але руйнування оболонки свердловини ніяк не пов’язано з самою технологією гідравлічного розриву пластів, проти якого направлений гнів автора. Вузькуватий у вас фронт боротьби пан Фокс.

З подібного пересмикування далі складається весь фільм, який є своєрідною спробою Джоша Фокса виправдатись за минуле своє творіння Gasland, антифрекінґ стрічку, в якій він примудрився видати біогенний метан за результат того самого фрекінґу.


Метан викликає склероз, якби каже нам папірець повішений дідусем на власній кухні.

«Хто повірить у цю фігню?» технічно відповідає Джош закриваючи цим супер-науковим аргументом всі дискусії. І переходить до головного.

ЗМОВИ.

Так в принципі, антифракінґ рух це один з представників широкої сім’ї теорії змов. Гідророзрив небезпечний. Корпорації приховують. Англійка гадить.

На підтвердження свої теорії автор послідовно згадує антинаукову аферу з «Глобальним потеплінням» (яке вже виявилось похолоданням) та декілька хвилин харизматично гигикає по скайпу з прихильницею іншої теорії змови – тютюнової.


Бівіс та Батхед люблять науку. Хто повірить в іншу фігню. Хррр. Хррр.

Пікантності ситуації додає й те, що власне кажучи тютюнові компанії були праві – паління щодо раку легенів фактор того ж рівня ризику, що і промислові забруднення повітря [link]. Більш того, активність антитютюнового лобі мала наслідком замовчування ролі вірусу Епштейна-Барр [link] у розвитку раку носоглотки. Взагалі, фанатичне невизнання антитютюновим рухом вірусної теорії розвитку раку, коштувало чи не менше людських життів, ніж саме куріння.


Привіт, я не зірка смерті, а вірус Епштейна-Барр. Невиліковний. Смертельний. Епідемічний. Викликаю рак. За мене на вулиці не штрафують. Правда, я няшка?

Ну а далі починаються документи. Так в одному з них мовиться про природній газ, що потрапив у воду зі свердловини чи то 1911 року народження, чи то середини двадцятих років двадцятого ж століття. Джош працьовито виділяє рядки тексту, але таємничий дислексичний напад піднімає його руку з маркером саме над цим реченням.


Перший фрекінґ здійснила компанія Halliburton у 1947 році. Хоча у росіян як завжди є своя версія з блекджеком і шльондрами мінетом і Іваном Грозним.

Потім Джош цитує нам інший документ, показавши його поміж іншим. Цікавим в ньому є те, що містяться в ньому не страшні жахалки про які нам оповідає Джош, а описується «можливість ризику» «ефектів впливу на здоров’я», а також несприятливих психологічних і соціальних наслідків.


Наступна ступінь наукової непевності – «ймовірність можливості ризику». Нижче в градації починається «повна мурня» та «хтось, викличте санітарів!».

Мені не відомо, є наступний кадр наслідком можливості ризику несприятливих психологічних наслідків, чи може це прояв вже згаданої дислексії, але в процесі підкреслювання наступного документу, рука Джоша починає рухатись як кінцівка ляльки-черевомовця, якою керує араб-лівша і абсолютно випадково ми не можемо прочитати цей чудовий документ навіть частково.


Сатана завжди ніяковів, читаючи листи Санті від дітей хворих на дислексію.

Ну і закінчується кіно бадьорими кадрами з вітрячками. Продовжуючи думку ведучого Топ Гір Джеремі Кларсона щодо свинцевих акумуляторів, за лаштунками лишились кислотні дощики, плавильні печі, прокатні стани та інші принади виробництв звідки береться мідь в обмотках цих динамо-машин з пропелером.


Карабаш [link] це смачно. Дуже смачно. Набагато безпечніше фракінґу.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Юрій Ніколов – це така хохляцька личинка Навального. Хоча ні, я звісно не фанат російського говноопозиціонера, але Олексій Навальний, наскільки я можу судити з поверхневого вивчення його бложеку, не дозволяє собі так лажати [link].

Тому правильним буде сказати Юрій Ніколов це такий недоблогер, що дуже мріє стати хохляцьким блоґґером Олексієм Навальним. Але не може. Бо якщо б Олексій Навальний у своїх викриттях посилався на чутки, анонімних експертів, таємничих менеджерів та інший загадковий інсайд, то паяли б йому не міфічний вкрадений лісок у російській глибинці (пардон за тавтологію), а цілком конкретні кримінальні статті тубільного карного кодексу з циклу «наклеп», «образа соціального прошарку казнокради» та «заздалегідь недостовірне повідомлення про злочин».

Але Юрій Ніколов не Олексій Навальний. Юрій Ніколов живе у країні дурнів, де пиздонувши якусь хуйню на полі чудес, очко балабола не переходить у глядацький зал. Тому Юрій Ніколов викриває.

І викриває він на сайті «Наші Гроші». «Наші Гроші» це такий колективний бложек. Як згадаю, колись «Наші Гроші» були бездарним діловим глянцем, а потім глянець став новинним сайтом щоб давати більше. Більше особливо не виходило і тому швидко виявилось, що платити неробам за нерентабельний проект ніхто не буде. Тому Наші Гроші стали колективним бложеком щоб давати ще більше.

Колективних бложеків в юанеті як гівна. За писанину туди як правило нічого не платять. Тому колективний бложек «Наші Гроші» поступово почав перетворюватись на персональний бложек Юрія Ніколова. На якому етапі в темі з’явився говнофонд «Відродження» – не відомо, але робота у Юрія Ніколова не марудна. Алгоритм його роботи наступний:

1. Відкриваємо «Вісник державних закупівель», беремо будь-який тендер. Приклад: Жмеринська лікарня закуповує пелюшки для немовлят.

2. Беремо стандартні умови тендеру, описуємо їх як підозрілі. Приклад: «Викликає подив, що пелюшки були закуплені за стандартними умовами тендеру, хоча цілком можна було використати процедуру з одним учасником. Але тоді зрозуміло, що угода буде вивчена фахівцями з Мінекономіки, що вочевидь було не до рук Жмеринським чиновникам».

3. Ставимо під сумнів необхідність самої угоди і вигідність запропонованих державою умов. Приклад: «Не зовсім зрозуміло, чому держава вирішила купити пелюшки, а не взяти їх в оренду. Адже орендувати пелюшки виключно до їх забруднення, було набагато вигідніше, ніж купувати їх».

4. Відкриваємо базу даних державної реєстраційної служби і перевіряємо засновників переможця до першого нерезидента чи до першого засновника фізичної-особи. Приклади: «Міжсобойчик доповнює і переможець тендеру – Баба Мотя з жмеринського центрального базару», «Дивно, що за податковими накладними підгузки завезла в Україну з Молдови компанія «ТОВ ПІДГУЗОК», одним з співзасновників якої є ООО «ПОДГУЗНИК (Кишенев)».

Примітка: особливо цінуються Юрою Ніколовим фізичні особи з сільською реєстрацією. Наприклад, залізним аргументом щодо фіктивності угоди може бути «Засновник прописаний у селі Ровеньки Житомирської області». Щодо міських жителів, чи мешканців столиці України, особливо підкреслюється факт навчання у ВУЗі. «Цікаво, що переможцем конкурсу став екс-студент Університету КРОК Балаболов Ігор».

5. Після знаходження засновників підприємства, слід знайти зв’язки між іншими учасниками тендеру. Приклад: «Цікаво, що засновник ТОВ Немовля та двірник ПП Соска, які також брали участь у тендері, разом грали у преферанс 1976-го року у Кисловодську».

6. Особливої доказовості звинувачення набуває, якщо продублювати його у вигляді т.з. «інфографіки». Приклад:

7. Відкриваємо Google та дзвонимо на рандомні номери організацій, які працюють у цій сфері. Їхнє здивоване булькотіння подаємо як думки експертів. Приклад: «Тьотя Галя, що працює нянечкою у сусідньому Дитячому Садку, взагалі здивована що місцева влада купує одноразові пелюшки. – Всі знають, що у памперсах є канцерогени і свинячий грип. Діток ніякому разі не можна вдягати у ці пелюшки».

8. Ну і нарешті, застосовуємо головний контент-генератор імені Юрія Ніколова:

Уява. Анонімні співробітники. Балакучі депутати. Інтрігі, страсті, скандали, расслєдованія, Юра Іванющєнко, Танталіт. Здобримо це все лексикою ОБХСС чи ментівської хроніки. До особливо нахабної брехні додаємо знаки питання. Підписуємо. Результат:

ЩЕ:
Що сука характерно, “Наші Гроші”, які на грантові бабки борцують за «відкритість» не вказують на сайті юридичну назву власника, номер свідоцтва про реєстрацію ЗМІ та інші вихідні дані, а інформація про власників домену борців за вікритість прихована реєстратором.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:

Profile

none_smilodon: (Default)
none_smilodon

August 2017

S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 07:53 pm
Powered by Dreamwidth Studios