.ru: Програмне.
Feb. 27th, 2007 01:17 pmЗнаєте, мене завжди цікавило, яким чином одна з древніх назв нашої землі "Мала Русь", загубила своє первинне грецьке значення, аналог Мікро Греції, першопочатку, місця звідки греки почали свою експансію, і противагу "напівварварській" макрогреції, і наразі стала фактично лайкою? Людині, хоч якось знайомій з історію, навіть якщо вона російській шовініст (як сучасний Затулін, чи ідеолог "антиукраїнства" Шульгін), це може здатись дивним, адже походження самого терміну ніким особливо не заперечується.
Спочатку я думав, що це наслідок певної київської пихи, небажання древнього центру, вважати себе чимось малим, нікчемним. Як для прикладу мешканці Британських Островів, не поспішають називатись "Малобританцями", хоча без сумніву, "Велика Британія", як зона експансії англо-саксонської культури у Австралію чи північну Америку, має місце бути.
Але нещодавно, я знайшов паралельне і дуже чітке пояснення. Як завжди, ніжки цього феномену ростуть з польских впливів на російську культуру.
Справа в тім, що аналоги на середньовічні поділи має і Польша. Так східно-польскі землі, та деякі частини західної України, що деякий час перебували у складі Польші, поляки називали Malopolska, Мала Польша, чи латиною Polonia Minor. Їм протиставлялась "Стара Польша", або Велика/Велична Польша - Wielkopolska, або латиною Polonia Major. Остання вважалась яслами польської державності, а "мала" "молодшою сестрою", землями заселеними тубільцями, завойованими шляхтою. Народжений у XV ст. цей термін явно має ознаку зневаги, презирства та шляхетного гонору, до "бидла" від польських поміщиків.
Вєлікоросія, що з "реформацією" Петра, зміною статусу та назви Московського Ханства на полонізм "Росія" (Rosia), разом з іншими елементами культури, переймає у поляків і значення поділу на велике/мале. "Вєліко", в позначенні північносхідних Київських колоній, поступово припиняє позначати розмір, як в українській мові ("велике"), а утворює інше значення, аналогічне нашому "величне" (хоч тут слід помітити "Ваше Величество", а не "Ваше Великество"). Мале, в повній логіці захопленої гігантоманії азіатів, стає позначати вторинне, незначне, принизливе (зрівняй українське "мала частина", "лучші люди").
Серед іншого, слід помітити що етнонім "вєлікоросс", не закріплюється, занадто сильна в ньому рефлексія первинного значення, християнського, "книжного", сповненого пихи київського місіонера, на землях канібалів-"самоєдів" (Нестор). Замість нього, довгий час сусіди позначають себе "москвитами", на честь ім'я фортифікаційної захисної побідвлі (замок, кремль, град) селища Кучково.
"Русскій", як етнонім, теж має виразне польське походження. Так, позначаючи себе, пращури не користувались такою формою, надаючи перевагу словам "рус", "русин", чи іноді "русич". Саме слово є прикметником і за загальною для слов'янських мов традицією, не може позначати народ, для позначення якого використовують іменники (українець, білорус, словен, болгарин).
Аналіз джерел, дає змогу дещо прояснити, походження цієї самоназви-парадокса. Так, в літописних джерелах ми знаходимо посилання на "татарських людей", як тих слов'ян, які платили данину татарській знаті, не бажаючи мати справу з взбаламошною та сварливою власною. З цього боку, стає зрозумілим літописне позначення "рускі люди", як тих, що платять данину рюриковичам (коректніше буде Ігоровичам, про що окрема мова).
Рускі люди, в літописах далеко не комплімент. Це, як і належить прикметнику, позначення приналежності, залежності від феодала ("Який? Чий?"). Так в зовнішньополітичних договорах, ми можемо зустріти пункти про видачу назад "рускіх людей", утікачів, пригноблених васалів. В польській мові, є навіть дуже образлива лайка russki, яка на відміну від літературного rosjanin, має відверто принизливе значення. Аналогічне, ми можемо побачити і в англійській мові ("раскі", Russki, Russky, Russkies) і в деяких інших європейських мовах. Більше того, є певні історичні згадки, що самими росіянами, навіть у ХІХ ст., позначення "русскій" сприймалось за образу.
На останок, маю помітити. Метод пошуку полонізмів, такий милий певним вєлікоросіянськім шовіністам, може далеко завести, якщо використати його відносно самої вєлікоросії. В будь-якій слов'янській мові, є певна кількість слів однакових, або посто схожих за звучанням. Наявність слова "сонце" в українській і російській мовах, та існування схожого слова у польській, ніяк не роблять ці слова залученнями. Не виключаючи певних взаємних впливів, між відповідними культурами, при аналізі слід жорстко дотримуватись методу історизму, а не займатись аматорською лінгвістикою, з вишукуванням спільних коренів слів, як це зараз популярно на вєлікоросії.
Спочатку я думав, що це наслідок певної київської пихи, небажання древнього центру, вважати себе чимось малим, нікчемним. Як для прикладу мешканці Британських Островів, не поспішають називатись "Малобританцями", хоча без сумніву, "Велика Британія", як зона експансії англо-саксонської культури у Австралію чи північну Америку, має місце бути.
Але нещодавно, я знайшов паралельне і дуже чітке пояснення. Як завжди, ніжки цього феномену ростуть з польских впливів на російську культуру.
Справа в тім, що аналоги на середньовічні поділи має і Польша. Так східно-польскі землі, та деякі частини західної України, що деякий час перебували у складі Польші, поляки називали Malopolska, Мала Польша, чи латиною Polonia Minor. Їм протиставлялась "Стара Польша", або Велика/Велична Польша - Wielkopolska, або латиною Polonia Major. Остання вважалась яслами польської державності, а "мала" "молодшою сестрою", землями заселеними тубільцями, завойованими шляхтою. Народжений у XV ст. цей термін явно має ознаку зневаги, презирства та шляхетного гонору, до "бидла" від польських поміщиків.
Вєлікоросія, що з "реформацією" Петра, зміною статусу та назви Московського Ханства на полонізм "Росія" (Rosia), разом з іншими елементами культури, переймає у поляків і значення поділу на велике/мале. "Вєліко", в позначенні північносхідних Київських колоній, поступово припиняє позначати розмір, як в українській мові ("велике"), а утворює інше значення, аналогічне нашому "величне" (хоч тут слід помітити "Ваше Величество", а не "Ваше Великество"). Мале, в повній логіці захопленої гігантоманії азіатів, стає позначати вторинне, незначне, принизливе (зрівняй українське "мала частина", "лучші люди").
Серед іншого, слід помітити що етнонім "вєлікоросс", не закріплюється, занадто сильна в ньому рефлексія первинного значення, християнського, "книжного", сповненого пихи київського місіонера, на землях канібалів-"самоєдів" (Нестор). Замість нього, довгий час сусіди позначають себе "москвитами", на честь ім'я фортифікаційної захисної побідвлі (замок, кремль, град) селища Кучково.
"Русскій", як етнонім, теж має виразне польське походження. Так, позначаючи себе, пращури не користувались такою формою, надаючи перевагу словам "рус", "русин", чи іноді "русич". Саме слово є прикметником і за загальною для слов'янських мов традицією, не може позначати народ, для позначення якого використовують іменники (українець, білорус, словен, болгарин).
Аналіз джерел, дає змогу дещо прояснити, походження цієї самоназви-парадокса. Так, в літописних джерелах ми знаходимо посилання на "татарських людей", як тих слов'ян, які платили данину татарській знаті, не бажаючи мати справу з взбаламошною та сварливою власною. З цього боку, стає зрозумілим літописне позначення "рускі люди", як тих, що платять данину рюриковичам (коректніше буде Ігоровичам, про що окрема мова).
Рускі люди, в літописах далеко не комплімент. Це, як і належить прикметнику, позначення приналежності, залежності від феодала ("Який? Чий?"). Так в зовнішньополітичних договорах, ми можемо зустріти пункти про видачу назад "рускіх людей", утікачів, пригноблених васалів. В польській мові, є навіть дуже образлива лайка russki, яка на відміну від літературного rosjanin, має відверто принизливе значення. Аналогічне, ми можемо побачити і в англійській мові ("раскі", Russki, Russky, Russkies) і в деяких інших європейських мовах. Більше того, є певні історичні згадки, що самими росіянами, навіть у ХІХ ст., позначення "русскій" сприймалось за образу.
На останок, маю помітити. Метод пошуку полонізмів, такий милий певним вєлікоросіянськім шовіністам, може далеко завести, якщо використати його відносно самої вєлікоросії. В будь-якій слов'янській мові, є певна кількість слів однакових, або посто схожих за звучанням. Наявність слова "сонце" в українській і російській мовах, та існування схожого слова у польській, ніяк не роблять ці слова залученнями. Не виключаючи певних взаємних впливів, між відповідними культурами, при аналізі слід жорстко дотримуватись методу історизму, а не займатись аматорською лінгвістикою, з вишукуванням спільних коренів слів, як це зараз популярно на вєлікоросії.
ЩЕ:
Треба додати джерела і посилання, та опублікувати десь як серіозну роботу.
no subject
Date: 2007-02-27 11:24 am (UTC)no subject
Date: 2007-02-27 11:32 am (UTC)no subject
Date: 2007-02-27 02:57 pm (UTC)no subject
Date: 2007-02-27 03:19 pm (UTC)большая часть тут понятна на уровне обычной логики, а сама форма научно-популярная, нечто типа наброска.
no subject
Date: 2007-02-27 03:30 pm (UTC)Справа в тім, що аналоги на середньовічні поділи має і Польша - время, документы, официальность названия, широта распространения в документах?
Московського Ханства на полонізм "Росія" - откуда ханство и почему Россия - полонизм?
довгий час сусіди позначають себе "москвитами - московитами себя называют? приведи источник, это подтверждаюший
Саме слово є прикметником і за загальною для слов'янських мов традицією, не може позначати народ, для позначення якого використовують іменники - бред сивой кобылы. прилагательные в обозначении групп людей есть в любом славянском языке.
Більше того, є певні історичні згадки, що самими росіянами, навіть у ХІХ ст., позначення "русскій" сприймалось за образу - очень интеерсно бы источник глянуть.
А методологически - ты для натягивания фактов под теорию используешь рядом 10 и 19 век. Набираешь. Чистая фоменковщина, только без задора последнего.
(no subject)
From:(no subject)
From:Re: Reply to your comment...
From:Re: Reply to your comment...
From:Re: Reply to your comment...
From:Re: Reply to your comment...
From:Re: Reply to your comment...
From:Re: Reply to your comment...
From:Re: Reply to your comment...
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2007-02-27 04:04 pm (UTC)american - не менее.
Понятно, что новоделы, тем не менее логика понятная (и общечеловеческая), немецкие и прочие люди. Не "чьи", а "какие". То же и с русскими, независимо от того, когда они себя такими (какими?) осознали.
(no subject)
From:no subject
Date: 2007-02-27 02:13 pm (UTC)Re: Reply to your entry...
Date: 2007-02-27 02:26 pm (UTC)Re: Reply to your entry...
Date: 2007-02-27 02:32 pm (UTC)Здається їм буде тошно.
Тавай я кину туди, якщо мене ще там не забанили
Re: Reply to your entry...
Date: 2007-02-27 02:54 pm (UTC)Re: Reply to your entry...
Date: 2007-02-27 07:27 pm (UTC)з вимкненими коментами з посилкою сюди
Re: Reply to your entry...
From:Re: Reply to your entry...
From:(no subject)
From:Re: Reply to a comment...
From:(no subject)
From:Re: Reply to your comment...
From:(no subject)
From:Re: Reply to your comment...
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:Re: Reply to your entry...
Date: 2007-02-28 07:22 pm (UTC)Re: Reply to your entry...
Date: 2007-03-01 04:52 am (UTC)no subject
Date: 2007-02-27 05:41 pm (UTC)no subject
Date: 2007-02-27 10:58 pm (UTC)no subject
Date: 2007-02-28 07:53 am (UTC)no subject
Date: 2007-02-28 07:23 pm (UTC)Re: Reply to your comment...
From:Re: Reply to your comment...
From:Re: Reply to your comment...
From:Re: Reply to your comment...
From:Re: Reply to your comment...
From:no subject
Date: 2007-02-27 10:34 pm (UTC)Надо полагать поляки латынь у древних Укров выучили, затем часть их латинами назвались и Рим немного погодя построили.
Можно на вас в качестве источника ссылаться ?
no subject
Date: 2007-02-27 10:50 pm (UTC)no subject
Date: 2007-02-28 07:54 am (UTC)Re: Reply to your comment...
Date: 2007-02-28 08:10 am (UTC)Re: Reply to your comment...
From:Re: Reply to your comment...
From:Re: Reply to your comment...
From:no subject
Date: 2007-02-28 08:32 am (UTC)Re: Reply to your entry...
Date: 2007-02-28 09:04 am (UTC)Про значення мала... я здається про це і пишу. Пояснюю, як у слова з*явилось принизливе значення.
Re: Reply to your entry...
Date: 2007-02-28 09:59 am (UTC)В другій половині 17 ст., а особливо - за Петра І виникла потреба ідеологічно легітимізувати Московію як повноправну імперію європейського зразка (замість попереднього іміджу "християнського ханства"). За це діло взялися українці, як от Феофан Прокопович, Стефан Яворський та ін. Ключовим був т. зв. "Синопсис" Печерського архимандрита Інокентія Гізеля, де було сконструйовано спадкоємність Московії від Київської Русі. Тут і придалася термінологія Мала Росія - Велика Росія.
А принизлива конотація "Малої Росії" виникла не під зовнішнім впливом, а за фактом - поступової, а потім і цілковитої втрати Малою Руссю своїх прав у складі Московської імперії.
Подібну зміну конотацій спостерігаємо нині щодо слова "Президент"...
Re: Reply to your entry...
Date: 2007-02-28 10:46 am (UTC)> конотація Нє матюкайтся в майом розавам днєвнічгє.
> "Малої Росії" виникла не під зовнішнім впливом, а за фактом - > поступової, а потім і цілковитої втрати Малою Руссю своїх прав у > складі Московської імперії.
Це не виключає моєї версії, па більш - підтверджує її. За фактом йшло вирівнювання статусу Русі Малої, Польщі Малої, саме тоді останній зміст перемагає.
Саме звідси ростуть ніжки у валуєвщини, всіх цих абсурдних "малая часть вєлкіой", та "поющая і пляшушая малороссія", заселена дурним хохлом. В деякий період романтизму, для якого характерний загальний тренд "повернення до коріння", цей мотив підхоплюється і в Україні.
Re: Reply to your entry...
From:Re: Reply to your entry...
From:Re: Reply to your entry...
From: