none_smilodon | Entries tagged with газ

Одна з найвідоміших містифікацій ХХ-го століння, «Книга Брехонь» (The Book of Lies) містика і сатаніста Алістера Кроулі, починається з чесного попередження, що все що в ній написано, включно з назвою, мнимо помилковою назвою, ідеєю книги, ім’ям автора, псевдонімом автора та й власне особистістю автора є від початку і до кінця фальсифікацією.

Нова стрічка Джоша Фокса «Небо є рожевим», яку Максим Голосной помилково перевів як «Рожеве небо» [link], такого попередження на своєму початку не містить, хоча навіть сама назва ролика є самоочевидною брехнею другого порядку, коли певне твердження видається за помилкове, хоча воно саме по собі може бути істинним, а твердження якому воно протиставляється не є правдою завжди і всюди.

Істина десь поряд. Поряд з зеленими чоловічками. Про зелених чоловічків буде і далі.

Небо буває рожевим. В горах воно буває синім. На світанку воно буває персиковим, а ввечері воно може стати помаранчевим. Небо буває сірим взимку. Іноді, у хмарну безмісячну ніч, небо буде для вас чорним. Ну і нарешті, на планеті Марс небо може бути навіть червоного кольору [link].

Небо буває блакитним і це самоочевидний факт, але коли хтось стверджує що «небо є блакитним» і пересмикуючи факти намагається нав’язати нам якісь висновки на підставі цього, то розумній людині слід як мінімум напружитись.

Напружився і я. Перше з чого починається стрічка – з опису процесу руйнування бетонної оболонки свердловини у виконанні відомого антифрекінґ активіста Anthony R Ingraffea [link]. Свердловини іноді руйнуються, небо іноді буває рожевим, але руйнування оболонки свердловини ніяк не пов’язано з самою технологією гідравлічного розриву пластів, проти якого направлений гнів автора. Вузькуватий у вас фронт боротьби пан Фокс.

З подібного пересмикування далі складається весь фільм, який є своєрідною спробою Джоша Фокса виправдатись за минуле своє творіння Gasland, антифрекінґ стрічку, в якій він примудрився видати біогенний метан за результат того самого фрекінґу.

Метан викликає склероз, якби каже нам папірець повішений дідусем на власній кухні.

«Хто повірить у цю фігню?» технічно відповідає Джош закриваючи цим супер-науковим аргументом всі дискусії. І переходить до головного.

ЗМОВИ.

Так в принципі, антифракінґ рух це один з представників широкої сім’ї теорії змов. Гідророзрив небезпечний. Корпорації приховують. Англійка гадить.

На підтвердження свої теорії автор послідовно згадує антинаукову аферу з «Глобальним потеплінням» (яке вже виявилось похолоданням) та декілька хвилин харизматично гигикає по скайпу з прихильницею іншої теорії змови – тютюнової.

Бівіс та Батхед люблять науку. Хто повірить в іншу фігню. Хррр. Хррр.

Пікантності ситуації додає й те, що власне кажучи тютюнові компанії були праві – паління щодо раку легенів фактор того ж рівня ризику, що і промислові забруднення повітря [link]. Більш того, активність антитютюнового лобі мала наслідком замовчування ролі вірусу Епштейна-Барр [link] у розвитку раку носоглотки. Взагалі, фанатичне невизнання антитютюновим рухом вірусної теорії розвитку раку, коштувало чи не менше людських життів, ніж саме куріння.

Привіт, я не зірка смерті, а вірус Епштейна-Барр. Невиліковний. Смертельний. Епідемічний. Викликаю рак. За мене на вулиці не штрафують. Правда, я няшка?

Ну а далі починаються документи. Так в одному з них мовиться про природній газ, що потрапив у воду зі свердловини чи то 1911 року народження, чи то середини двадцятих років двадцятого ж століття. Джош працьовито виділяє рядки тексту, але таємничий дислексичний напад піднімає його руку з маркером саме над цим реченням.

Перший фрекінґ здійснила компанія Halliburton у 1947 році. Хоча у росіян як завжди є своя версія з ~~блекджеком і шльондрами~~ мінетом і Іваном Грозним.

Потім Джош цитує нам інший документ, показавши його поміж іншим. Цікавим в ньому є те, що містяться в ньому не страшні жахалки про які нам оповідає Джош, а описується «можливість ризику» «ефектів впливу на здоров’я», а також несприятливих психологічних і соціальних наслідків.

Наступна ступінь наукової непевності – «ймовірність можливості ризику». Нижче в градації починається «повна мурня» та «хтось, викличте санітарів!».

Мені не відомо, є наступний кадр наслідком можливості ризику несприятливих психологічних наслідків, чи може це прояв вже згаданої дислексії, але в процесі підкреслювання наступного документу, рука Джоша починає рухатись як кінцівка ляльки-черевомовця, якою керує араб-лівша і абсолютно випадково ми не можемо прочитати цей чудовий документ навіть частково.

Сатана завжди ніяковів, читаючи листи Санті від дітей хворих на дислексію.

Ну і закінчується кіно бадьорими кадрами з вітрячками. Продовжуючи думку ведучого Топ Гір Джеремі Кларсона щодо свинцевих акумуляторів, за лаштунками лишились кислотні дощики, плавильні печі, прокатні стани та інші принади виробництв звідки береться мідь в обмотках цих динамо-машин з пропелером.