none_smilodon: (Default)

Ну що маленькі бидлобабуїни, сідаємо у вогнища, беремо по кістці мамонта та слухаємо старого сивого бидлобабуїна про справи давно минулих днів, коли мамонти були динозаврами, тундри мангровими лісами, а великі бидлобабуїни спілкувались між собою не користуючись баном та іншим міцголітом.

Саме тоді відбувся історично перший «зашквар» Тані Монтян. Як і все, що відбувається з Танєю, це відбулось відверто нєлєпо: висравшись черговим наїздом на грантоїдів (Таня висирається на них, коли їй не дають грантові гроші) Монтян не розрахувала одного нюансу… грантоїди виклали у мережу чудову фотку з якогось свого двіжу, де Тетяна Миколаївна тихо-мирно спить на лавочці згорнувши своє буремне тіло маленьким, і (як стверджували автори) озонуючим навколишній простір ароматом сечі, калачиком.

«Хто тепер буде з нею спілкуватись?» запитав мене один з українських письменників по асєчці (ICQ, пам’ятаєте таке?) і почав передавати замовлення інших українських письменників на сеанси екзоцизму з показовим вигнанням Тані із коментарів (банити тоді вважалось некомільфо).

Власне кажучи, нові алчущі спілкування з Монтян швидко знайшлись. Знайшлись вони і коли вона «остаточно зашкварилась» з Васєю Цушко. Зашкварилась з виданням свого перекладу через грантожерський фонд «Відродження». Зашкварилась бєзобразною жіночою бійкою (нєльзя етого дєлать, нєльзя!) замість спортивного бою. Оповідками про «бикування без ресурсу» під час майдану. Зараз ось лямурами з «новоросскімі» уркаганами.

Повірте, якщо Тетяна уникне фізичної розправи, то нічим це для неї не скінчиться. Бо Монтян це не адвокат, блоґґер чи «громадський активіст», Монтян це лідер, а за сумісництвом головне божество секти Монтян.

Всі її матюки, та інше домінантне обсцикування лайкою навколишніх, це цирк не для нас. А ті для кого цей цирк, завжди знайдуться.

Інтернет це мільйони йолопів, котрі між собою лаються. І у кожного без виключень йолопа є вороги. І кожен раз, коли Монтян націлює на когось свій «золотий дощ» захоплюючого стилю полеміки, вороги об’єкту Монтянової ненависті отримують шанс поповнити ряди секти Монтян.

Бо ворог мого ворога мій бог.

Так було. Так буде.

І це прекрасно.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Гумор в тому, що після історії з Тетяною Чорновол, безліч блогірів мають здати свої яйця кудись на зберігання, бо вони більше не чоловіки, а жирні істеричні баби.

Якщо події 2004 року на деякий час привчили киян одягатись бомжами, то події 2013 поголовно перетворили учасників цього дійства на істериків. На початку здавалось, що революційний момент все спише, що крокодили тому і не літають, що вони гарно розганяють провокації в бложеках, але поступово увійшло у звичку.

І головне, всі ж знали що Танєчка брехлива нахабна лярва. Ан ні, пару бланжів і пущена юшка з носа й стада жирних баб з хуями вже підняли вереск про Януковича-Піночета.

При чому на істерику піддались навіть досвідчені бійці, яким сам майдан був в западло. Таня Монтян просралась у Пейсбуці на тему сакральної жертви Чорновол, яку підставила опозиція.

І що курва характерно, має право не відмовлятись від своїх слів. Номінальний власник машини – друг депутата від Батьківщини і засновника місцевого осередку «Фронту Змін». Котік за кермом – схоже що брав участь в афері Саші «Нічогонечуювашачесть» Альтмана [link] із захопленням TVi депутатом від БЮТ Княжицьким. Куди не плюнь, усюди висунеться огидна опозиційна мармиза.

Істина в тому, що вона сунеться завжди. Наша еліта у вигляді «влади» та «опозиції» живе однією великою шведською сім’єю, де всі один одному засновники підприємств, директори фірм та поручителі за кредитами. У свінгерів менше спільних тиємниць, ніж у Турчинова з Клюєвим.

Головне, вчасно пояснювати, що хто не наший той їхній. Що ідея не їсти гівно, то «технологія Банкової» щоб напитись поносу. Що блогір, то не капловухий лошок, а хитрий маніпулятор, що підтримує поганих, щоб вони стримували ще гірших. Правда у разі перемоги «поганих», блогірам швидко пояснюють, що голосувати треба все-одно за «поганих», щоб не допустити реваншу «гірших».

Але то вже деталі. То було епоху назад – позавчора. А блогір що було вчора не згадає. У блорігра коротка пам’ять. Блогір він як золота рибка. Постукав по склу – він підплив. Насипав корму – він поїв. Відійшов від акваріуму, а воно потусило хвильку біля стінки, нагидило у воду і попливло далі жити своїм риб’ячим життям.

Воно ж блогір, а блогір то золота рибка.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Default)

Проблема нашої з вами дупкоболі (а це саме вона) не в дебільному жарті провінційного єврейчика, проблема в тому, що крах радянської імперії, як такої, не закінчився для більшості тубільного населення актом очищення, люстрації. На території РРФСР не було проведено жодної декомунізації, десовєтізації чи дебільшовизації.

Онуки і правнуки пейсатих революціонерів, героїчних комісарів та іншої картавої нечисті, з тих що був достатньо розумним щоб не продати за сто баксів свої комуналки, сталінки й минулі столові заможних міщан та втекти подалі в Ізраїль займатись проституцією (а на більше напівдикі за мірками європейських ашкеназів нащадки хазар були не варті), лишились у своїх новоспечених хоромах і доволі успішно інтегрувались у нову реальність.

Тому в новій реальності бути нащадком комісара стало не соромно. Не соромно було казати «мій дідусь чавив такий-то бунт», чи «моя бабця рахувала відібраний у селян хліб», чи «мій татко ґвалтував гуцулок і стріляв бандерівців».

Зрозуміло, що суспільство у якому нащадки першого покоління катів і далі сиділи у «реквізованих» кімнатах професорів Преображенських, дуже швидко припинило стидатися того, що «моя мати працювала у гастрономі, тому московська ковбаса у нас в холодильчку була» та того, що «мій батько працював в кадебе, ми хажували у бєрьозку».

А від цього, до туги за значком жовтеняти (я до-речі клятву жовтеняти давати відмовився, на відміну від…), піонерським галстуком чи депутатом-ленінюґентовцем вже не крок, а зроблений крок.

Далі ми маємо, те що маємо. Шмаркатих хохляцьких «антифа» у футболках з Че Геварою з червоними прапорами та лютий сум дітей понавезеної сюди у 50-х кацапні за безкоштовним бараком («Тоді квартири безкоштовно давали!»).

Причина цьому? Проста як двері: у 90-ті роки Росію не було окуповано США, її єврейську верхівку не було люстровано, а самих росіян не змусили соромитись своєї співучасті у совєтізмі.

Це якби німці зараз писали австріякам про спільне минуле, великі звитяги, Фау-2 та спільний Z4 Конрада Цузе, а потім створювали митний союз Германії, Східнопруссії та Палестини.

Як цьому зарадити? Дуже просто. Черговий крах Кремлівського Каганату наближається зі всією історичною неминучістю й у цей раз сеї помилки має бути не зроблено. Як німці вибачаються за гріхи своїх дідів, так у всіх країнах де лишився хоч один нащадок більшовика, мають щороку проходити уроки пам’яті жертв червоних комісарів. Україна, Росія, Казахстан, Литва, Латвія… навіть Ізраїль. Є хоч один російськомовний? Вивчай курва справи рук пращурів твоїх.

І це буде правильно.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:

.rz: >100.

Mar. 22nd, 2013 08:54 pm
none_smilodon: (Default)

Якось непомітно мій RSS [link] набрав більше сотні за статистикою feedburner. Це на фоні того, як Google Inc. вирішила закрити Google Reader.

Так і не зрозумів, чому RSS на фоні інших XML чимось застаріла. G+ це звичайно прекрасно, у мене там навіть вже під 400 читачів [link], але гугл-рідер це монстр…

ЩЕ:
Користувач www.tivasyk.info вичитав та конвертував під читалки мою оповідку [link]. За що йому дяка.

Смішно, колись я бився за кожну «зайву» кому і дуже ображався на редактуру. Мабуть дорослішаю.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:
none_smilodon: (Любі Друзі...)

ЩЕ:
Взагалі є ідея, давайте створимо партію блогерів! Я маю на увазі не в змісті "партія пенсіонерів", "партія жінок", а саме в змісті партія, що ґрунтуєтеся на принципах, що стоять в основі блогосфери. Це буде дійсно перше й унікальне в історії світової політики явище. Всі існуючі партії, формувались навкруги парламентських фракцій, союзів профспілок, кооперативів чи релігійних організацій. А у нас партія, сформується на основі такого латентного і децентралізованого організму як ЖЖ. Всі партії, все життя несуть в своїй структурі специфічні для "субстракту" риси, тільки явіть, в які форми це виллється щодо блогосфери? Френд-офф замість праймеріс? :)

Спікер: Виступаючий закінчив, які будуть питання? Слово надається депутату А., Партія Блоґерів України. Виступ з місця, мікрофон.
(чутне невеличке гудіння, на екрані системи "Рада" з'являється депутат)
Депутат А.: Шановні радіослухачі,шановні колеги народні депутати... КІСО КУКУ!



Profile

none_smilodon: (Default)
none_smilodon

August 2017

S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 08:04 pm
Powered by Dreamwidth Studios