Нотатки Українського Імперіяліста™

Особисто я давно прийняв для себе рішення: ніколи не коментувати конфлікти незнайомих мені людей які не платять мені гроші. В правильності цього рішення, довелось впевнитись, коли пара моїх фейсбучних знайомих, з якими я спілкувався особисто* побилися під час історії з укртранснафтою. Я тоді відмовляв їх через спільних друзів не знімати побої, бо «Пєтя і Бєня завтра перетруть». І перетерли. Бєня визнав що був не дуже правий і ледь не наніс всім разом збитки. А два придурки, один власник туристичного агентства, а інший з лівим цехом по виробництву чогось, ледь не зловили по умовному строку за хуліганку.

Так ось, мені плювати на Сашу Яктамйого. Це звичайний найманий працівник, людина з ім’ям що нагадує псевдонім порнозірки й можливо мрійник чи аферист. Але мені, як принциповому вестернізатору, не подобається реакція на це залишків політичного класу України.

Як казав бурят Віктор Цой, допоки не зустрівся з хунтовим «Екарусом» та став мацою, всі люди діляться на тих хто сидить на трубах, та яким потрібні гроші.

Арсеній Петрович Яценюк відноситься до тих, кому потрібні гроші, бо його труба в нахуй нікому не впала.
Але є нюанс. Справа в тім, що люди яким потрібні гроші, поділяються на тих хто їх клянчить, і тих хто їх вибиває.

Арсеній Петрович не може вибити собі гроші. І не може по тій простій причині, що за тиждень як залишені без бензину танки ЗСУ припинять зупиняти «молоді республіки», Арсеній Петрович опиниться в Лондонському сіті й «мес’є, же нема па сіжур» стане на біржу праці з резюме «екс-голова національного банку східноєвропейської екс-держави шукає роботу в інвестиційному банку». І хуй її отримає.

Бо такі персонажі як він, в Лондоні ходять на допити, а не на роботу. І уряд у вигнанні йому не світить, бо буде він складатись з Віктора Ющенка, трьох радянських українських дисидентів, п’яти діаспорян і тієї тьолки, що написала книгу про українські трактори.

Все. Людини з прізвищем «Яценюк» в штатному розписі Уряду України в Екзилі немає, а поїхати кудись за межі Лондона буде Аресенію після арешту активів не по кишені, та й полювання екс-комбатанти Яроша за екс-лідерами України влаштують епічне.

Тому Арсеній Петрович, ти не альфа-самець, а гамма-самка. За соціальним статусом Боровік (так його звуть?) знаходиться на три шаблі вище за тебе.

Ти керуєш урядом ніщєбродської країни, з тих, для яких в Британії є традиція вигадувати принизливу абревіатуру. Наприклад Росія – НПНЖ (Надійний Постачальник Нафти та Жінок). Чехія – ЯТБП (Я Там Блював в П’ятницю). Білорусь – ЄММНВ (Єдине Місце де Ми Не Воювали). Україна в цій системі зараз – ВЙНННГ – ВЕЛИКИЙ ЙОБАНИЙ НАБРИДЛИВИЙ НУДНИЙ НИЮЧИЙ ГЕМОРОЙ. І це твоя заслуга кролік, бо раніше ми були «Країна Дешевого Лайняного Пива» та та «Я Єбу Де Воно На Мапі».

І знаєш що Сєня найгірше? Як тільки Путіна знайдуть у кремлі повішеним, а Євгеній Примаков десь в Канберрі розсуне свої старчєскі сідниці для страпона Князя Уельського Чарлза, нас спробують випиздошити назад в Росію зі швидкістю м’яча на серії післяматчевих пенальті.

Але ми не дамось.

І це прекрасно.

ЩЕ:
* – Я взагалі, в своєму (секрет полішинеля) фейсбуці, після бана Нон Смілодона на тисячі друзів, намагаюсь додавати тільки людей, яких знаю особисто. Якщо ви приходите з жежечки, то якось маякуйте про це і повідомляйте хто заклав для оргвисновків.

http://none-smilodon.kiev.ua/:

Комуніст Спірідон Кілінкаров – комуніст. Це вже непоганий привід для будь-якого нащадка закатованого, репресованого чи розстріляного громадянина СРСР окропити його потворне сповнене пороку єбліще порцією свяченої сірчаної кислоти. А ще він автор змін до Податкового Кодексу щодо податку на розкіш, де (за твердженням [link] Євгенії Грищенко з СоняКошкіна Телеграф*) об’єктом оподаткування визначаються:

квартира, дачный или садовый дом, объекты жилой недвижимости, нежилые помещения, легковые автомобили, мотоциклы, суда, самолеты и вертолеты, изделия из драгоценных металлов и драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования, полудрагоценных камней, обработанного и необработанного драгоценного камней, часы, мобильные телефоны и оружие, обувь, изделия из меха, кожи, ковровые, швейные, трикотажные, текстильные изделия, а также изделия из древесины, предметы искусства, коллекционирования и антиквариата

До податку на курятники [link] додається податок на труси.

Спірідон не брат Гутніка. Але його також хочеться послати нахуй.

Приблизно у цей час, наш чудовий Уряд подає ще один прожект змін у Податковий Кодекс. Від змін на милю смердить слогом єврокомісарів і на десять миль корупцією. Законопроект вводить такі новації:

1. Нову сутність «контрольовані/трансферні ціни» (це до індикативних, мінімальних, соціальних, тощо) яка суть «операції з пов’язаними особами». Простою мовою: це якщо ви як підприємець продали ковбасу своїй матері. В проекті, що я бачив, це стосувалось 50 млн., але як свідчить досвід, суми швидко змінюються.

2. Під контрольовані ціни з’являється новий звіт. До звіту по операціям з контрольованими цінами новий запит на всі документи. До запиту база даних цих цін. Купив дорожче? Зніми договір з витрат. Продав дешевше? Нарахуй додаткове благо, як податковий агент.

3. Ну і нарешті, новий вид перевірки, який не відноситься до документальних планових і взагалі має окремий лічильник перевірок, якого не стосується правило «не більше однієї перевірки на три роки».

А тепер уявіть себе Анатолієм Мостовим. Ви член української імені Леніна об’єднаної опозиції [link] і дружина Юлії Гриценко (імена і подружні статуси можу плутати). Що вам може не сподобатись у цьому проекті? Чергові безкінечні зміни у ПКУ? А може складність і заплутаність регуляції? А може ризик розширення контрольованих цін на малий і середній бізнес? Правильна відповідь: в законопроекті замало соціалізму [link].

І смайликів.

Анатолій Нєпроходной. У яке місце нєпроходной питайте у дружини.

ЩЕ:
* Слідкувати за всіма прожектами парламента-графомана часу не маю.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:

Травневі «свята» – яскравий приклад змови між українською «елітою» і українським же плебсом. Неможливо знайти яскравіший приклад спільної роботи всіх українців у напрямку «жити повіки у лайні», ніж ті два тижні на рік, коли елітарна частина саложерів робить вигляд що дуже вірить у права трудящих, дєди воєвалі та православ’я, а інша біомаса самовіддано никає клубні бараболі на клаптиках землі з пташиними правами.

При чому не має значення, до якої соціальної страти ти відносишся, чиновник ти, підприємець, вчитель, мусор чи стоматолог. Якщо ти не еліта, то прийшов травень і ти хуяриш картоплю на дачі. Не на своїй дачі, так на батьківській. Не бараболю, так батат з топінамбуром. Не лопатою на сонці, так слюнявиш бабки трактористу.

Головне ховати клубні. Заривати їх в піздатий хохляцький чорнозем примовляючи «рекс-пекс-пекс» на Городі Чудес в Україні Дурнів.

Рий гнида. Роби вигляд, що першого ти комуніст, п’ятого християнин, а дев’ятого ветеран. Рий та чекай на своє бараболяне дерево.

Бо насправді ти штрейкбрехер. Ти дезертир. Мародер.

«Картопляна змова» це приклад цілого кодексу негласних домовленостей між бидлоелітою цієї країни та її «бидлобидлом».

«Я закрию очі що раз на рік ви два тижні будете нічого не робити за своїми соціальними ролями та перетворитесь на сраних батраків у своїх дачних кооперативах, а ви у відповідь будете труситись над своїм смердючим мішком бараболі на балконі багатоповерхівки». Мішком у ящику. Картонному. З під холодильнику. З пінопластом. З лампочкою розжарювання на 25 ватт.

У всьому світі сурвівалізм, виживальництво – іграшка багатіїв. Щоб там нам не малювала прогресивна голівудська громадськість, але вирити бункер, набити його запасом хавки на рік, накупити стволів, пороху та гільз для дробовику – штука не по кишені ніщєбродам.

Щоб це робити, треба вірити у право власності на землю, вірити у відсутність реквізицій у мирний час, вірити у легальність своєї двустволки. Для побудови свого схрону, треба вірити що скористаєшся ним тільки під час зобмі-апокаліпсису.

Мішок бараболі, то інше. Мішок доступний всім. Мішок нікого не врятує. Мішок сидить на балконі.

Всі знають правила гри: никати бараболю у землю, потім у мішок, а потім на балкон треба, бо завтра ти цієї бараболі можеш і не купити.

Не роби великі запаси бараболі, бо відберуть. Не саджай багато бараболі, бо зберуть за тебе. Май малий клаптик бараболячої ферми, бо права власності тут не існує.

І не бунтуй. У випадку піздєца розбий скло і грій мішок бараболі. Не бийся з поліцією, бо поки сидітимеш у СІЗО, хтось зпиздить твій мішок бараболі. Ходи на «майські» суботники від начальства, бо інакше тебе не пустять за бараболею.

Корінний перелом психології нації, має починатись з бараболі.

Ти трудящий, перше травня твій день? Так працюй сука. Кожне перше травня всі наймані працівники мають працювати 12 годин на пам’ять про своїх безправних пращурів. Щоб відчувати за що боролись.

Православний гнида? Гробки-хуйкі-пасочки? Ось тобі сука закони православного шаріату в кожній конкретній лісополосі, зі штрафами за шашлик у пост. Атеїстам звичайний робочий день.

Дєдивоєвалі? А ти сука воював? Так і працюй, а вихідний не 9-го, а 8-го як у всьому світі і не у всіх, а тільки у працюючих ветеранів другої світової. Щоб згадували побратимів під салют зі стрілецької зброї на кладовищі.

І ніякої бараболі на дачах. Всім робити свої справи по своїх місцях.

Стоматологу лікувати, підприємцю торгувати-виробляти, роботязі точити гайки, чиновнику трястись за своє місце.

Ніякої бараболі.

І буде всім щастя.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/: