![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
В зв’язку з нещодавніми подіями, у мережі відновилась суперечка навколо цього скану:

Окрім заперечень самої Тетяни Чорновіл [link], нещодавно свої зауваги опублікував дехто Ігор Балабан [link]. Якщо коротко, то аргументи Чорновол та Балабан &Co зводяться до наступного:
1. У 1996-му році Тетяна Проживала в Києві, а не в Київській області. Оскільки Тетяна киянка, то лікуватись вона мала у міській Лікарні ім. Павлова на Фрунзе.
2. Папір на довідці ненормально жовтий і у 2001-му році вже не користувались друкарськими машинками.
3. Лікарня знаходиться у Глевасі і не може відноситись до Києва, «двійка по географії». Номер лікарні не №3, а №1 і вона не МКПНЛ, а ОПНМО.
4. Вказаний на наборному штампу ІНН не видається юрособам, кількість цифр не співпадає, тощо.
5. Шарій – говножер, окрім цього скану існує ще один.
Почну з кінця.
5. Шарій.
Шарій дійсно говножер. Що дуже характерно, говножер Шарій потім вибачився (що підозріло), послався на джерела з МВС та приховав запис. При цьому дуже підозрілою є поява в мережі іншого «скана», який є творчою обробкою в фотошопі першого, з додаванням очевидно абсурдних реквізитів. Питання, кому треба виготовляти очевидно підробний скан, з елементів вже опублікованого скану? Відповідь дуже проста, це стандартна технологія засмічення ефіру, коли виготовляється зовні подібна містифікація, щоб: а. по-перше, викликати відчуття відрази до оригінального документу; б. по-друге, зробити саму підробку мішенню критики за принципом ignoratio elenchi.

Сам факт появи підробки є ознакою того, що перший документ мав місце існувати. І це викликає певні питання.
4. ІНН.
Слід помітити: номер не є містифікацією. Він не є ЄДРПОУ (система запрацювала якраз у 2001-му році), він не має відношення до ПДВ. Ми не знаємо, чи є цей номер посвідчення чи диплома лікаря. Цей номер не є Індивідуальним Податковим Номером особи, оскільки цей реквізит скорочено записується як «ІПН», а не «ІНН». Більш того, ІПН юрособи – 12 знаків, фізособи – 10 знаків.

У 2000-му році заклади у Глевасі проходили акредитацію на роботу з психіатричними ворорими та наркотично залежними. Це може бути номер акредитації. В кінці-кінців, це може бути звичайна система внутрішньої нумерації документів.
3. Номер лікарні.

Офіційна назва вказаного закладу у Глевасі: «КИЇВСЬКА МІСЬКА ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА ЛІКАРНЯ № 3 (КМПНЛ № 3)». Код ЄДРПОУ цієї організації: 02125838. Розташована вона «08631, Київська обл., Васильківський район, селище міського типу Глеваха, ВУЛИЦЯ ПАВЛОВА, будинок 7″, засновником є «КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ Код ЄДРПОУ засновника: 00022527″.

Це офіційна інформація. Я знаю, що декому хотілося б, щоб у розміщенні деяких органів була якась логіка, всі вони були за різними адресами, а абревіатури не збивали з пантелику. Але це не так. Київська міська психоневрологічна лікарня №3 знаходиться у СМТ Глеваха і це факт.
2. Папір жовтий, друкарські машинки.
Якщо не рахувати штучно зістареної містифікації, то папір на скані – звичайний некрейдований пісчий папір [link]. Випускали такий в неймовірній кількості у СРСР і я точно пам’ятаю, як на цих запасах друкував на матричному принтері реферат у 2003-му році. Можу навіть сказати чому від вітчизняного паперу відмовились на користь білого імпортного: під час друку на нових принтерах на ньому чорнила розтікались.
Стосовно друкарських машинок, то можу розповісти історію: один мій знайомий, на новий 2000-й рік потрапив в лапи патрулю ППС з пяткою драпу. Намагаючись вислизнути з чіпких пазурів рідної міліції, маленький укуриш не вигадав нічого кращого, ніж заканючити «ну в ж чули про ПРОБЛЕМУ 2000, відпустіть до дому, у мене комп влючений лишився, він зіпсується».
«Так ти КОМП’ЮТЄРЩІК!» радісно запитали менти і відправили укуриша «чініть в райотдєл». Лагодив він комп секретарки голови цієї установи. Це був єдиний комп’ютер у будівлі. Всі інші друкували на друкарських машинках.

1. Прописка Чорновол.
Мабуть не секрет, що наша медицина прив’язана до місця проживання хворого. Місце проживання та зареєстроване місце проживання – різні речі. Кожен некиянин, який має дитину з якою живе в Києві, знає що для того, щоб отримати лікування в муніциальних закладах охорони здоров’я, слід написати заяву, в якій буде вказано фактичне місце проживання. Тетяна Чорновол сама визнає, що тоді була неповнолітньою.
Але це не все. Найцікавіше в Київський міській психоневрологічній лікарні № 3, це те, що ця лікарня є відділенням з посиленим наглядом для застосування за рішенням суду до психічно хворих примусових заходів медичного характеру.

Це значить, що Тетяна могла потрапити туди не тільки з волі батьків, але й примусово за рішенням суду, чи (зважаючи на те, що у 1996-му діяло ще радянське законодавство) розчерком пера слідчого чи прокурора.
Скажу більше, витребування довідки про осудність, є стандартною процедурою для слідчого, що вів кримінальну справу Чорновол у 2001-му році.
Висновок: Я не знаю, чи є Тетяна Чорновол психічно хворою. Я не знаю, чи є ця довідка підробкою, і у випадку того, якщо вона є такою, чи виготовили її у 2001-му році, чи у 2012-му. Я не знаю, робив це сам слідчий, чи може папір йому потрапив з рук самої Тетяни чи її родичів для закриття кримінальної справи.
Але я знаю дуже просту штуку: щоб перевірити цей скан я підняв чимало джерел. Як номер лікарні, так її назва виявились адекватними. Спеціалізація, зважаючи на постійні конфлікти Чорновол, теж близька до сфери її життєвих інтересів.
Я не знаю як роблять підробки, але так їх не роблять. З іншого боку, саме так брешуть, коли випливають [link] неприємні деталі біографії.
ЩЕ:

Психіатрична лікарня на Фрунзе, є важливою частиною київського міського фольклору. Її назва, адреса і навіть пофарбований зеленою фарбою бюст П. Павлова – постійний антураж різноманітних жартів та анекдотів. На цьому фоні дуже дивно, що киянка Т. Чорновол зробила вигляд, що не знає де ця лікарня знаходиться. Це виглядає так, немов москвич якого підозрюють в кишеньковій крадіжці на Червоній Площі, зробив вигляд, що не знає де знаходиться Кремль…
.