.ua: Вибори-2019.

[none_smilodon]

Вся ця свара порохоботів за бюджет виборчої кампанії-2019 Порошенко (хто не зрозумів, це вона), це не просто бійка лисих за зачіску, це явна ознака слабоумства цих самих порохоботів. Ідіоти дійсно думають, що їм щось світить і виділення грошей якось залежить від їх (прости Господи) "ефективності" чи лояльності.

Я подібну помилку робив десь в двадцять, коли стикаючись з реальними українськими виборчими кампаніями зі всіма своїми теоріями міжнародного республіканського інституту, кричав, волав, видирав собі волосся від хронічної корумпованості та якоїсь інфернальної антирезультативності виборчих штабів всіх рівнів.

З віком прийшло усвідомлення: я був дуже наївний дурень, про що мені не один раз майже прямо казали ментори. З якоїсь підліткової дурістики я дійсно вірив, що ось вся ця українська виборча возня в політичною рекламою та бюлетенями має якесь відношення до представницької демократії (яка гівно).

Реальність банальна: ні. Результати виборів в Україні визначаються в наслідок довгих, багатоетапних, силових переговорів неформальних виборщиків - членів виборчих комісій всіх рівнів. Вказані особи на кожному рівні є довіреними особами певних чітко визначених бюрократично-кримінальних племен з коріннями із радянської номенклатури. Під час торгу, дійові особи (актори) опираються на реальну явку (саме вона дозволяє перекладати бюлетені з пачки у пачку), віртуальні соціологічні опитування афілійованих кришами-франчайзами (партіями та політичними блоками) "соціологічних інститутів" , віртуальні голоси "соціально-вразливих верств суспільства" (раніше шахтарів, зараз переселенців й субсидіантів), та вето комісій вищого рівня. При цьому, комісії ведуть торги-перерахунки поки не досягається консенсус між ключовими акторами (іноді консенсусу допомагає крадіжка печатки ТВК, вивіз бюлетенів у невідомому напрямку чи виклик "Альфи" СБУ).

У цій системі сама виборча кампанія є для сторонніх осіб виключно меморіальним шоу, ритуальним масовим дійством на Бахтіним. Як вертеп, карнавал, чи гей-прайд [link].

У цій системі, реальна активність мас (як з Ющенко-2005 чи Порошенко-2014) тільки заважає процесу й викликає організаційний колапс на виборчих дільницях що здатні витримати максимум 20-30% явку.

Чим же тоді є виборчі бюджети (білі, сірі, чорні)? Все дуже просто, це є інститутом дару (дачі). Більшу частину часу, політична система працює в режимі концентрації малих струмків ресурсів у великі ріки з потраплянням цих потоків у кишені найвищих акторів. Це може бути перетворення хабарів у відкати смотрящім, подарунками люфтваффе герр Герінгу, чи передачею Іудеї Клеопатрі. Але існують моменти коли влада хитається, ріки розвертаються й римський тріумвір Антоній несе дари провінційному царю Іроду.

В Україні цим чітко контрольованим моментом є вибори, а формою дарів (винагородження корисних стовпів володарювання) - бюджети виборчих кампаній. Й будь-який одарований, якщо він не ідіот (а настільки ідіотів там мінімум) спробує використати бюджет за призначенням - вкрасти його, хоча б щоб розрахуватись з патроном одразу після його (або іншого патрона) перемоги.

З цієї точки зору, дати хоч копійку грошей блоґірам, буде дуже, дуже, дуже нераціональним вчинком зі сторони Петра Порошенко.

Гроші в системі отримує той, хто їх давав раніше. А раніше їх давав в кращому випадку Бірюков. Тому блоґір: лижи - не лижи, все проєбом.

І це прекрасно.