.lj: Відновлюючи традиції.

Як колись в ЖЖ, «виношу з коментарів».

Зрозумійте мене правильно, я не агітую все це робити. Я звичайно соціопат, але не ідіот, щоб радити комусь когось вбивати, щось підпалювати, чи поливати когось кислотою. Але коли я писав про «референдум про вихід зі складу України всіх регіонів України» я мав на увазі дуже оксамитовий, майже гламурний варіант того, що зараз може відбутись.

Референдум вже йде. Тільки голосують на ньому не бюлетенями та екзит-полами, голосують на ньому бейсбольними битками та арматурними прутами.

У знайомих моїх знайомих був готель у Криму. В цьому готелі вони щось хомутали зі спрощеною системою, кварталами звітності та іншими мулєчками без яких в Україні вести бізнес неможливо. Потім ватніки станцювали яблучко у Севастополі і тепер до них прийшли наші рідні хохляцькі податковики, але вже з податковим кодексом РФ. І тут виявилось, що податки в РФ платять по метражу і нікого не їбе сезонність бізнесу.

А ще виявилось, що вже є московські друзі, які готові цей готель придбати, а цих самих знайомих зробити у ньому менеджерами.

Це я до того, що Росія пройде так далеко, як їй це дозволять зробити. І пройде не тільки танками, але й блатною музикою, колорадськими стрічками та наркодилерами-антифа.

Росія взагалі це не держава, Росія це система організації суспільства. В центрі цієї системи знаходиться цар, а тим що у СРСР звалось «ячейка общества», базовим осередком російського суспільства є тюремна камера з паханом. В центрі цієї системи все виглядає майже пристойно. Якщо заплющити очі на Курам-Байрани, чеченців що танцюють лезгінку з корочками ФСБ й гвалтують місцевих дівчат, та на засилля узбеків, то умовну Москву можна навіть випадково сплутати з мегаполісом. Умовний менеджер Вася Пупкін, він-же «крєакл» є майже європейцем. Він тицяє пальчиком в айфон і навіть засуджує ментів, які періодично застромляють у відділках пляшки в ануси затриманих.

На низу цієї системи тюремна камера. Там щось в ануси застромляють вже щоденно. Вища каста ховає в анусах спирт та наркотики, середняки ховають в анусах ці самі айфони, а дно власним анусом не розпоряджається. Це «пєтухі», «гомосєкі» на презирстві до яких побудована вся ієрархія москвитів від авторитета Матроса до президента Путіна.

Так ось, між тюремною камерою та Москвою є сотні перехідних градацій, життя в яких наближається до того, чи іншого полюсу. Десь посередині «Самопроголошена республіка» де бандити називають себе «Президентами», трохи ближче до Москви статус Криму, який стає такою собі Чечнею. Прикладом «майже Москви» є місто Санкт-Петербург.

Але всі без виключення ці варіації, від Москви і до тюремної камери, це не держава. Це навіть не «бродяча бюрократія» (орда). Росія це Талібан. Все що ми бачимо зараз в Славінську, це типовий, звичайний, побутовий форс-мажор у РФ. То овочевий склад розгромили, то таксисти влаштували війну з циганами за наркотрафік. Зараз в Україні йдуть будні Росії.

З цієї точки зору, Донбас завжди був Росією, просто в цій системі організації суспільства він був тією частиною Росії, яка нижча від «Самопроголошеної республіки», і ближча до тюремної камери.

Тому Любі Друзі, з танками чи без, Росія просунеться так далеко, як ви її пустите.

Мамай [link] в Запоріжжі її не пустив. Він має шанс жити в Україні. Спарров [link] також Росію до себе не пускає. Не без допомоги Коломойского Дніпропетровськ також має шанси жити в державі. Одесити й ті дали бій за свою власність, свій бізнес і в кінці-кінців за свої ануси. Вони теж мають шанс жити в Батумі, а не в Сухумі. А ось мої друзі в Криму свій шанс проєбали. Пройобують зараз свої шанси у Донецьку.

Тому, коли ви чуєте «Владімірскій централ» з чийогось авто, це не питання смаку. Це питання того, що буде у вашій жопі – власне лайно, чи мобільний телефон ось цього меломана.

Як розчиняти пенопласт в ацетоні я пояснювати не буду.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/: