.rz: Третій тур.

Головна справедлива претензія до мажоритарної системи виборів у представницькій демократії – владу отримує той, за кого голосувала меншість виборців. Як приклад такої ситуації, історія першого обрання Леоніда Черновецього на посаду мера Києва.

В якості вирішення пропонується впровадження системи другого туру, де двоє кандидатів що отримали найбільше голосів, змагаються між собою.

Несправедливість цієї системи очевидна: ситуація коли за владу між собою змагаються двоє кандидатів кожен з яких в однаковій мірі непопулярний серед більшості виборців, провокує ситуацію коли голосування відбувається не за кандидата, а проти кандидата.

Таким чином, в ситуації вибору меншого зла, при владі завжди опиняється зло.

Вважається, що ця вада системи другого туру нездоланна і як мовить лже-афоризм «нічого кращого людство ще не вигадало».

Але це не так.

Якщо другий тур захищає від диктатури меншості, то з метою захисту від тиранії “трохи більшої меншості” цілком доречно ввести третій тур.

У третьому турі вибори мають бути безальтернативними, з одним-єдиним кандидатом-переможцем другого туру.

Якщо у другому турі виборець відповідає на питання кого він точно не хоче при владі, то у третьому питання стоїть так: чи хочу я взагалі щоб цей хлопець наступні N років мав хоч якусь владу?

Відповідь на це питання, в більшості випадків буде очевидною для будь-якого лицеміра що захищає систему двох турів.

У системі виборів у три тура, ні Янукович, ні Тимошенко президентом точно ніколи б не стали.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/: