.rz: Союз Радянських Соціалістичних Бомжів.

Зараз читаю книгу про радянський союз і зіткнувся з цікавим мотивом: радянський інженер отримує зарплату 110 рублів і витрачає дві третини її на “якісне імпортне взуття”. І виникло у мене питання, як це співвідноситься з сучасним рівнем. Для початку візьмемо 110 рублів, для краси врахуємо “тринадцяту зарплату” і отримаємо 120 рублів, дізнаємось у скільки обійшлись модні шкари цьому самому інженеру - у 80 радянських рублів. Подумаємо, що це за взуття. Цілком логічно що це явно не взуття з страусячої шкіри. Найімовірніше модні капці це або: 1. взуття з “країн соцтабору” (по-типу Угорщини чи Польщі), або 2. найдешевше взуття з “капстран” (капіталістичних країн). т.ч. “модне взуття” радянського інженера це щось з циклу сучасного дешевого китайського чи турецького взуття. Скільки воно коштує? Приблизно 70-80 гривень. Робимо висновок: 70-80 гривень це приблизно еквівалентно радянським 80 рублям.

Перевіряємо гіпотезу. Що ще одягає радянській інженер? Моднявий радянський інженер одягає модняві “імпортні” шмотки. Де від їх дістає? У “комісійках” (комісійних магазинах). Що таке “комісійний магазин”? Комісійний магазин це сучасною мовою “секонд-хенд”. т.ч. заможність по-радянські це можливість дозволити собі носити обноски.

Перевіряємо ще раз. Як харчується радянський інженер? А харчується радянській інженер: 1. з магазинів 2. з власних чи родичів із села городів.

З сільський городів зараз в містах харчуються тільки ГМО-параноїки та різноманітні “понаєхі”.

В радянському магазині в найкращі часи було три сорти вареної ковбаси, два сорти копченої, набір консерв, черствий хліб та синюшна курка що загинула природною смертю від старості. Хронічно зелена варена ковбаса вироблялась з туалетного паперу (чи іншого аналогу сучасної ГМО-сої), копчена невідомо з чого, а з чого вироблялись радянські консерви ви ніколи не захочете дізнатись. За рівнем якості продукції, в сучасній Україні можна знайти аналог радянських “гастрономів”, це нелегальні магазини з продажу прострочених продуктів харчування що іноді виникають біля великих мереж супермаркетів .

Але тут теж не все так просто, як ми вже вирішили, дві третини своєї зарплати радянський інженер витратив на взуття, тому навіть радянська “просрочка” йому не по кишені. Який вихід? А він є, дешева як невідомо що “столовка”!

О! Столова, як багато у цьому слові. Гидкий напій під іменням “компот з сухофруктів”, чай що зроблений у немитій каструлі з під супу, цей самий суп що приготований з червивого м’яса, гнилого луку, примороженої картоплі (з лушпайками), напівм’якої моркви та кислої капусти. Смердюча котлета. Перлова кашка. Вже потекли слинки? Я довго думав знайти аналоги радянських столових в сучасній Україні. Ні мівіни, ні недоїдки на задньому дворі ресторанів ніяк не можуть зрівнятись по рівню якості з гастрономічними дивами радянських столовок. Але таки знайшов. НІЧЛІЖКИ з безкоштовною прикормкою. Рівень харчування ДОВОЛІ ЗАМОЖНОЇ РАДЯНСЬКОЇ ЛЮДИНИ ВІДПОВІДАЄ РІВНЮ НІЧЛІЖКИ ДЛЯ БОМЖІВ.

Ну і на останок про нерухомість. Один з улюблених аргументів совкофілів - “давали квартири” і “багато будували”. Тут у мене завжди виникає питання “якщо в радянському союзі багато будували, то чому при скороченні населення навіть під час недавнього будівельного буму у нас досі не вистачало житла? Звідки взялись нам у спадок всі ці “квартирні черги” шаровиків-затєйніків?”. І тут розгадка проста - безблагосність. Справа в тім, що навіть у часи Хрущова абсолютна більшість жителів міст мешкали у: 1. бараках 2. комуналках 3. общагах. Це значить, що навіть частина кімнати для радянської людини була розкішшю і саме в комунальній кімнатці жив наш радянський інженер. Більш того, навіть цим клаптиком під дахом він не володів, а ВИНАЙМАВ у ЖЕК.

Таким чином, проаналізувавши рівень життя радянського інженера як представника середнього класу радянського союзу, ми приходимо до цікавого висновку: радянській інженер отримував у місяць біля 120 гривень, витрачав дві третини зарплати на найдешевше взуття, коли мав гроші харчувався з магазинів простроченої продукції, коли не мав знаходився на утриманні у родичів з села чи харчувався у нічліжках, одягався у секондхенді і проживав винаймаючи житло разом з десятком таких же невдах як він.

Висновок: середній забезпечений клас в радянському союзі навіть за сучасними українськими поняттями відповідає рівню БОМЖІВ.

У вас ще не виникло бажання каструвати соціалістів? Не хімічно, а іржавими ножицями.

::топ-блог::

http://none-smilodon.kiev.ua/: