.rz: Ігри разума.

###
Тут гомофобофоби є?
###

Силогізм:
Передумова №1: кожен хто не любить гомофобів за психоаналізом витісняє власну гомобію і т.ч. є латентним гомофобом.
Передумова №2: кожен гомофоб за психоаналізом витісняє власну гомосексуальність і т.ч. є латентним педерастом.
Висновок: кожен педераст витісняє власну гетеросексуальність… кожен хто звинувачує інших у тому що вони є гомофобами тому-що вони є латентними педерастами, за психоаналізом є латентним гомофобом і відповідно латентним педерастом у квадраті.
ЩЕ:
Завжди любив фрейдизм за такі ефекти. Те що далекого 1999-го я сканував та/або вичитував більшість з доступних у мережі чимало робіт дідуся з сигарою, зробило мене страшною людиною. Принаймні в психоаналізі.

Домашнє завдання:
а. Довести методом психоаналізу що автор написав цей текст намагаючись проецирувати на інших свої комплекси з приводу: 1. гомофобофобії 2. гомофобії 3. гомосексуальності 4. гетеросексуальності 5. тяги до лесбіянок 6. тяги до одноногих карликів-негрів жіночої статі яким потрібна трансплантація головного мозку 7. тяги до єблі гусей.

б. Спростуйте методом психоаналізу власні докази.

в. Методом психоаналізу розробіть теорію гомофобофобофобії.
ЩЕЕ:
Якщо буде настрій, напишу також про НЛП. З цією штукою я взагалі познайомився в дуже ніжному віці. Що без сумніву мене травмувало.

::топ-блог::

http://none-smilodon.kiev.ua/:

.ua: Голова без вершника™.

99% з тих хто посилається на авторитет Георгія Гонгадзе, говорить про “стандарти професії”, чи згадує всує його “мучеництво”, жодного разу в житті не читали жодної статті Георгія Гонгадзе. Гонгадзе це своєрідний псевдорелігійний фетиш української журналістики, яка за визначенням одного російського політолога є “великосветской блядью”, на відміну від російської, яка є вже відвертою вокзальною проституткою. Маю помітити, що певну провину за це несе і Олена Притула, яка з настирливістю вартою іншого застосування, випилює всі статті незмінного (як Ленін в комуністичній партії) керівника проекту “Українська Правда” з цих наших інтернетів.

Поясню думку, дизайн і двигунець УП змінювався (що він змінювався, ви можете переконатись тут [link], навіть як на 2000 рік, дизайн такий, що Тьома Лєбєдєв негодуэ). Після зміни двигунця Олена Притула залишила аж… вісім статей Гонгадзе [link] (ймовірно щоб не затьмарити образ чистого і непідкупного), але з часом й вони “загубились”, в чім ви можете переконатись пройшовши по лінкам.

В свою чергу, як результат цього процесу, пошук яндекс [link] наразі видає рівно одну статтю за підписом Георгія Як-там-його-по-батькові. Ґуґл виявився кращим, і видав [link] аж… дві статті.

Ці статті ви можете прочитати: Нет пророка в своем Отечестве [link], Антропологія свідомості [link]. Це я і рекомендую зробити. Рекомендую також їх зберегти, бо кожна наявна в мережі стаття підписана Георгієм Гонгадзе, наносить величезну шкоду посмертному культу особистості Георгія Гонгадзе. А ще рекомендую купити 31-й (92-й) випуск “Українського Тижня”. Там озвучують версію, до якої я сам особисто схильний.

::топ-блог::

http://none-smilodon.kiev.ua/: