.rz: “Ворог - німець та москаль”.
Apr. 12th, 2009 09:50 pmЯ хочу сказати про нас. Ми - великий, різний, непростий, щирий народ, який уміє сильно любити. Але часто і особливо переконливо - любити не себе. Ми - українці. Боремося за правду і найдужче - один з одним. Ми - українці. Титул цієї землі. «Великі самодержці». «Великі Гетьмани». І вправні шукачі себе в чужому слові і в чужому житті. Досвідчені прохачі чужої ласки по чужих столицях. «Великих слів велика сила…» Це - ми. І, втім, це - також ми:
Це я до чого цитую? Давно не мав відчуття такої бридоти [link]. Прочитайте текст з коментарями. Це і є Україна. У всій красі. Це те, що я зву “хохлізмом”. Нація рабів не обирає свободу, нація рабів шукає теплу халяву від чобота доброго хазяїна.
Якщо нація рабів ненавидить хазяїна, це не значить що вона хоче свободи.
Це значить що цей конкретний хазяїн їй не до вподоби. Або халява не барська.
Ворог мого ворога не мій друг. Ворог мого ворога може бути ще більшим ворогом.
Хохлізм це ворог. Гречкосій гірший за бусурманина. Бусурманин відвертий, щирий у своїй ворожості. Гречкосій може стояти поряд, гречкосій може взятись за вила та пліч-о-пліч з тобою бити твого ворога. Але гречкосій не шукає Честі та Слави, ні для себе, ні для нації. Гречкосій шукає теплої халяви.
“За ким дзвонить дзвін? Цей дзвін дзвонить по тобі”. Придивись до цих вил, ці вила для твоєї спини. “Камо грядєші?”. Блаженні ниці духом, Іуда в раю.
Давайте говорити відверто, “консервативна революція” - оксюморон, але всеж всі українські ультраправі готуються в найближчий час зробити якусь епічну дурницю, що або вжене нас років на 10 у маргінал, або принесе нам владу зробити те, що має бути зробленим.
Так ось, є єдина річ яку ми маємо успадкувати і скопіювати у сучасної лже-еліти, це те що власне кажучи дозволяє їм вже багато років правити Україною не дивлячись на власну бездарність. Ця проста річ - абсолютна ненависть до народу цієї країни. Щоб правити цією нацією, її потрібно зневажати.
Це їх маленький брудний секрет. Це те, завдяки чому вони тримаються при владі. Це те, чим гречкосії-патриції виправдовують грабіж гречкосіїв-плебеїв.
Ми маємо взяти це від них, але не грабувати. Причому не грабувати не від великої любові до цього народу, а з тієї ж причини, чому генерали забороняють мародерство своїм солдатам. Це погіршує моральний дух та дисципліну касти.
Ця нація складається з двох несумісних частин. Це не правий берег та не лівий берег. Це не захід та не схід. Це не хохли та не малороси. Це верства правителей, верства рюриковичив, верства козаків, верства битв під вількомиром, верства жовтих та синіх вод, верства конотопів та крут, верства звитяги та місії, та антагоніст цієї верстви - бездонний атомізований субстрат промосковських та пробрюсельських холопів.
“Нерівна рівність в нерівні сосуди нерівно розливається”, як писано на 500 гривневій купюрі. З’єднана узами лицарського братерства хромосомна аристократія, та бунтуюча в міжусобицях чернь. Кольчуга проти вишиванки. Рицерський обладунок проти теплого жупана.
Не суб’єктивізуйте об’єкт. Цей народ лише сліпе знаряддя в руках еліти. Своєї чи чужої. Справжньої чи “лже”. Приходьте та володарюйте, зневажайте та правте.
Велика Україна буде побудована не завдяки її народу, а всупереч йому. Нагайкою.