.rz: Міф про “ОУН-УПА”.

Скажу чесно, в зв’язку з неухильно крокуючою до нас Жопою (з великої “Ж”), майже не слідкую за подіями поза межами метрополії. Відкрию навіть більший секрет: маю один з найсильніших “семантичних овердозів” за останні роки, або попросту кажучи - ніхуйове перенасичення текстами. Але ось ця новина [link] трохи розсмішила. Хто не в курсі, там про велике і страшне сумісне відкриття “ФСБ” та “МИД” т.з. “Російської Федерації”. Про “ОУН-УПА” попросту кажучи. Вставлю свої п’ять.

I. Перша інформація нашим історикам - майже нічого відкривати вже не треба. Як підказав недавно gurvinyk ФСБ здуру все давно відкрило. Ключові слова “Исторические чтения на лубянке”, 1994 рік та “Разложение”. Документ, по кешам, ще недавно був відкритий для публічного доступу на самому сайті ФСБ, але в останнє коли дивився - був прихований за якимось смішним механізмом фільтрації в розділі “музей”. Механізм, до-речі, по моїм прикидам традиційно для нєфтєбаксових чукч північних братів наших молодших - зроблений криворуко, через якийсь шлюз-псевдопапку яка лінкує нормальний доступ з авторизацією. Зовні все виглядає доволі ломабельне, сам документ навіть в ЖЖ бігав. Там багато чого цікаво, включно з використанням “червоними” добродіями “колабораціоністських угрупувань” німців у залякуванні українського населення. Хто не в курсі, “колабораціоністи” формувались в основному з дивізій “першої хвилі” РККА, які товариш Сталін найбездарніше просрав у “котлах”. Кому цікава тема геноциду - в чималій частині, дивізії “першої хвилі” формувались саме в Україні. Т.ч. “червоноармійці” з РККА займались каральними операціями від імені УПА по завданню НКВД.

II. Те що кинув у маси російській МЗС [link] (обережно, сайт страждає на агресивне любознавство щодо вашого прівасі), навело мене на думку, що Страшні Бандерівські Хакери взламали сайт Міністерства Закордонних Справ Російської Федерації. Ібо більш ганебного визнаних фактів і вигадати важко. Бігле ознайомлення з цитатками (на інше мого “семантичного передозування” не вистачає) показало, що якщо відкинути всі перекази з чужих слів, то українська позиція визнається на всі 100%. Злите все, починаючи від упівців що “не воювали з німцями” (документи кажуть про переговори щодо встановлення перемир’я після фактичної поразки Вермахту, і т.ч. визнають цим наявність у тей момент війни між нацистами і УПА) до типової байки ОУН(б) щодо самого терміну “ОУН-УПА”, про що буде далі.

III. Якщо відкинути конспірологічну версію щодо “хакерів банкової” з ч. I, то виходить що є два варіанти…

• ФСБ найганебніше купилось на опергру СБУ в інформаційній війні
• “Федеральная Служба Безопасности Российской Федерации” є не більш ніж підрозділом Служби Безпеки України

Ібо ці “історичні сенсації”, це та сама вдова що висікла сама себе.

Ігрища СБУ з “розсекречуванням” давно відомих документів, отримали “симетричну” відповідь. Настільки “симетричну”, що цілком відповідає лінії СБУ і підтверджує українську позицію. “Зверніть увагу - добровільно і з піснею”.

IV. Дивлячись на вказану сенсацію, випадково запідозрив що “медведівська” Росія є куди більш проукраїнською ніж “путінська”, настільки проукраїнською, що аж починаєш вірити у чутки щодо родичання певних українських екс-можновладців з президентом РФ. “Медведєв - агент впливу СБУ”, як звучить? А Путін тоді хто, намісник Києва на вєлікоросії? Більше 17 років впертого повторення одної мантри “суверенною Росією”, більше 50 років мантри від “загальнорадянської” пропаганди, і все перекреслено одним файликом на сайті. Молодці. Медведчук у нас тепер не “агент Соколов”, він тепер “агент Беркутенко”.

V. Міф про “ОУН-УПА”. Завжди дивував сам термін, хоча б з тієї причини, що на момент “створення УПА” ОУН як структури не існувало. Існували дві партії: ОУН(м) та ОУН(б). Різниця приблизна таж, що між “меншовиками” та “більшовиками” комуністів. Далі, саме УПА існує в літературі у формі “УПА” та “УПА Бульби-Боровця”. Крім нього, зустрічав натяки на якусь міфічну армійську структуру УНРади (Української Національної Ради), що була створена у Києві при підтримці “Уряду Української Народної Республіки в Екзилі”, але яка не дорівнює самому “уряду УНР у вигнанні” більш того, не дорівнює структурі Хліборобів-Державників, що не дивлячись на всі чистки успішно існувала у центральній та північній Україні. Більш того, існує щось з кшталту міністру оборони УНР (чи з додатком “ада”, чи без - ваша справа) Капустяньський, в обход якого і створюється УПА на основі козацьких організацій “хліборобів”, які не записуючись у сили німецької “самооборони населення” беруть поліційну владу на місцях. Про ОУН тут можна говорити у двох контекстах:

• нахабний “східний рейд” ОУН(м), що був рейдом і в сучасному змісті, ібо закінчився захопленням приміщення, яке вже облюбувало собі Гестапо. Рейд сей отримав завершення у Бабьєму Яру, де всі “рейдери” були успішно розстріляні.
• оголошення “захоплення контролю над УПА” зі сторони ОУН(б), що було, зважаючи на специфіку партизанської війни, чистим понтом (про що далі). Фраза “захоплення” використана не випадково, ібо тут теж смердить рейдерством, але вже ідеологічно (Д. Донцовим) виправданим. Саме так це подавалось представниками ОУН(б) на переговорах з ОУН(м) під час їхніх “об’єднавчих” потуг.

Листи, комюніке, протоколи і подібна бухгалтерія, люб’язно збережені в архівах діяспори та відтворенні у мемуарах (я ловив у книзі “УНРада”, видавництво “КМ-Академія”, по-пам’яті автора Зенона Косідовського).

До-речі, ці потуги є дуже яскравими з точки зору “чомумивжпєвєдєнья” [link], ібо народили куєву хучу нових структур, які не були ні ОУН, ні ОУН(м), ні ОУН(б), ні Бульбо-Боровцем, ні Хліборобами-Державниками, ні УНРадою, ні “Урядом УНР в екзилі”, ні УПА і взагалі ні рибою, ні м’ясом. Ви вже здогадались? Виникнення нових структур не припинило існування перелічених.

Загалом, для себе я вибудував наступну робочу гіпотезу щодо виникнення УПА:

1. Поразка Карпатської України під ударом польської частини Польсько-Німецького Альянсу, формування розвідувально-диверсійних батальйонів Абверу з залишків армії Карпатської України.
2. Сумісний розділ Польщі “радами” та “рейхом”. Сумісне продавлення супротиву місцевого населення (з українським включно).
3. Початок війни між радами та рейхом, використання рейхом батальйонів з залишків армії Карпатської України та українського населення з зони окупації рад (ймовірно такі ж загони створювались РККА з українського населення зони окупації Вермахту).
4. Розгром дивізій першої хвилі, втеча РККА до Москви, наступ рейху, формування дивізій (каральних загонів) з полонених бійців РККА (з українцями включно).
5. Перехід Вермахту у залісся. “Вакуум влади” в Україні. а. Активізація партій що перебували на конспіративному становищі у північній, східній, та південній Україні (з Кримом, Курщиною та Кубанню включно). Самовиникнення осередків правопорядку в цих колах, б. паралельне створення сил “самооборони” політичною поліцією рейху зі старого партактиву комуністів.
6. Заколот ОУН(б), проголошення УССД, делегалізація рейхом загонів п.1, 2. Розстріли партактиву ОУН(б), перехід ОУН(б) на конспіративне становище.
7. “Рейд” сил з п. 3 на схід, спроба захоплення влади, несмілива спроба ОУН(м) створення держави на основі УНРади.
8. В обхід “Уряду УНР в екзилі” та УНРади створення “Української Повстанської Армії” шляхом централізації загонів з п. 5.а. “УПА Бульби-Боровця” aka “Поліської Січі”.
9. Поразка Вермахту під Москвою, дезертирство загонів 4 та 5.б., заброс інструкторів-диверсантів РККА у тил Вермахту, створення червоних польських та червоних українських загонів на окупованих рейхом українських територіях.
10. “Суча війна” між колабораціоністсько-червоним українським, колабораціністсько-коричневим українським, колабораціоністсько-червоним польским , колабораціністсько-коричневим польськими підпіллями, українськими-національними та польсько-національними партизанами, каральними загонами рад та вермахту. Доходило до ідіотизму, пакти про ненапад між “каральниками” рад, рейху, червонопольськими партизанами та коричневоукраїнськими партизанами проти національноукраїнського, національнопольского і червоноукраїнського підпілля. Інтимний момент: “червоні” каральники свідомо нищили “червоних” партизан. Додайте у цю формулу звичайну армію, і ви зрозумієте що це був за хаос. Піхотний офіцер замовляв свого політрука “бендерівцям”, в обмін на зачистку території від червоних партизан (які теж були гемороєм для офіцера). Так Любі Друзі, це війна, на ній тільки в книжках красиві танчики рівними рядами ширяють за обрій організованими колонами на зустріч ворогу. В реальному житті солдат молиться щоб суки з його власної авіації не відбомбились на його сраний окоп, ібо летіти на завдання стрьомно до охуєнія.
11. Оголошення про “захоплення контролю над УПА” зі сторони ОУН(б), чистосердечна віра у це від всіх інших структур, в зв’язку з відсутністю контакту з їхніми емісарами(які по-секрету, теж поштучно рахувались).
12. Робота ОУН(б) в якості ПіаР-організації, що перетворювала багаточисленні акти насилля у видимість системної війни. Створення ОУН(б) ілюзії структури, у тому військовому хаосі, що відбувався та театрі військових дій. Практично, ОУН(б) був створений чистий симукляр “ОУН-УПА”, що існував виключно в континуумі протопостмодернових сублімацій і був на 99% чистою містифікацією. “ОУН-УПА” це “Аль-Каїда” Другої Світової Війни.
13. а. Підхоплення радами міфу про “ОУН-УПА” в якості нових “ворогів народу”. Списування на їхні диверсії всього, що було насправді халатністю і некомпетентністю. б. Увірування у міф про ОУН-УПА німцями. “Переговори” з ОУН(б) та “співробітництво” з “ОУН-УПА”.
14. Розгром рейху. Користування міфом про “ОУН-УПА” будь-ким, хто хотів з’єбатись з країни рад і боявся що його повернуть назад “союзники по антигітлерівській коаліції”. Післявоєнний хаос, мародерство, грабунки, етц в Україні. Списування на “ОУН-УПА” всієї шкідницької діяльності самих “гвинтиків” радянської системи (”хто вкрав картини з берлінського музею? бендерівці!”, “яка сука увела ешелон цементу? бендерівці”). Туди ж віднесіть цілком природнє бажання помститись ворогу, що подавалась як супер-спец-операція по “дискредитації” (угу, ті самі документи, яких не дочекаються наші історики).
15. Спад анархії в Україні, зміна влади у Союзі РСР (усунення Сталіна), повернення Україні Криму. У виду відсутності медіа-приводів, оголошення ОУН(б) про перехід “ОУН-УПА” на “конспіративну роботу”. Довга і героїчна боротьба доблесних чекістів з “бендерівцями”, яких до самого розвалу “совку” берегли як зіницю ока, і навіть відправляли на табори у Бессарабську Автономію УРСР. Чому? Ібо немає нічого кращого для чекістської статистики, коли така починає шкутильгати, ніж вчасно “розкритий” бендерівець. Деяких примудрялись “розкривати” та відправляти у Молдову по 2-3 рази.

А тепер питання Любі Друзі, ви дивуєтесь що срані 60-літні «ветерани великої вітчизняної війни» і чортові активні дідки у мутних картузах, так посилено не хочуть миритися? Та вони вже пів століття хліб на цьому роблять!

::топ-блог::

http://none-smilodon.kiev.ua/: