none_smilodon | May. 21st, 2008

- У своєму спілкуванні з банками та бандитами, я виробив три правила: “ніколи не май справу з банками” та “ніколи не май справи бандитами”.
- Це тільки два правила.
- Третє звучить так: “не шукай між ними різниці”.

Коля Ч. про особливості Східноєвропейського бізнесу.

Протестував сервіс від ПриватБанку - http://deepmemo.com/. Виявилось це не так просто, ~~ібо уроди крайнє кріворукі~~ з певних технічних причин. В якості теста хотів кинути відому фразу Коломойского, але обломився. Від себе: якщо раніше в Інтернеті лайно називалось “портал”, то тепер його звуть “стартап”. Зніс плагін та поміняв паролі, не знаю чому, можливо з цієї причини?

Загалом, пріватушка затурбувався “Веб 2.0″, що означає повний 3,14здєц сій сфері. Вони навіть свою блог-платформу запустили.

В будь-якій екосистемі є свої трупарі. Вони харчуються стервом. Якщо є стерв - є трупарі. Якщо поряд крутяться трупарі, значить скоро тут буде стерв. Побачивши трупара подумай: а чи не від тебе смердить смертю?

ЩЕ:

бЛОХі

Сцена: Офіс посередницької компанії. Невеличка каморка з табличкою “Відділ маркетингу і реклами”. Три на три метри, три робочих місця. Персонал на перерві.
Учасники:

Я: ~~Молодий, красивий і розумний~~ Похмільний, неголений, з сигаретою за вухом. Гидливо роздивляюсь папери з теки.
Вона: Молода, красива і ~~розумна~~ журфак КДУ. Як у будь-якої ідіотки, вигляд агресивний і цілеспрямований.

Дія перша і остання

Вона: Добрий день молодий чоловіче.
Я (не відволікаючись від паперів): Ну добрий.
Вона: У вас є блог?
Я: Ну є.
Вона: Ви знаєте хто я?
Я: Вельмишановна, не знаю і знати не хочу.
Вона (пафосно): Я начальник піар-відділу!
Я: Це ваші проблеми.
Вона: Ви не зрозуміли (по складам) начальник піар-відділу Я!
Я: Мені вас тепер що, поштою поздоровити?
Вона: Ви нахаба!
Я: Це мої проблеми.
Вона (після довгої паузи): Так у вас є блог?
Я: Кажуть, пам’ять золотої рибки продовжується три секунди. Далі не йде, три секунди і повне обнуління регістрів.
Вона: Шо?
Я: Я вже казав вам про блог.
Вона: Так він у вас є?
Я (починаю злитись): Слушай дєвочко, нє єбі мнє мозгі.
Вона: Шо?
Я: Свободна.
Вона: Ви маєте завести собі блог.
Я: Нахуй мені новий блог?
Вона: У нас це в бюджеті.
Я: Блог?
Вона: Блоги, всі наші співробітники мають відкрити собі блоги. Я начальник піар-відділу.
Я: Успіхів.
Вона: Ви вже знаєте свій логін?
Я: Де?
Вона: У нашому блозі.
Я (перегортаючи сторінку): Зараз здогадаюсь, кожен співробітник має вести свій блог?
Вона: Обов’язково, це наказ директора.
Я: Бугра в ямє?
Вона: Шо?
Я: З обов’язковим числом постів на тиждень?
Вона: Не менше трьох.
Я: А записи зі своїм керівником узгоджувати?
Вона: Звичайно! Я начальник піар-відділу.
Я: Успіхів.
Вона: Шо?
Я: Угу.
Вона: Так ви знаєте свій логін?
Я: Я не “ваш співробітник”.
Вона: Шо?
Я: Я - консалтер, фрілансер і сватокумобратер.
Вона: Шо?
Я: Чувак у якого ти смокчеш - мій друг. Усікла дєвочко? Вільна.
Вона: Я начальник піар-відділу!
Я: Молодець, а тепер принеси мені кави.