.lj: Філософське.
Один з найяскравіших для мене спогадів з дев’яностих – туалетний папір. Звичайний такий, бурий. Його роблять з вторсировини. Беруть собі старі газети, книги, журнали, почесні грамоти, малі номінали купоно-карбованців, бібліотечні абонементи, словом беруть макулатуру і переробляють її на рівні смуги, які потім згортають в охайні рулончики.
Так ось, в дев’яності всі крали. Точніше крали і раніше, просто у дев’яності це почали робити дійсно всі і робили це почали дуже епічно. Коротше, у дев’яності вірус тотальної клептоманії дійшов і до фабрик що виробляють туалетний папір.
Не знаю, як вони крали. Може припинили подрібнювати сировину перед переробкою. Може недоварювали. Може не додавали якийсь реагент, що розщеплює папір. Коротше, у дев’яності на туалетному папері з’явились слова.
Наприклад, сідаєш ти на унітаз, береш у руки рулон, починаєш відривати собі шмат, а там «в исполнение решений XIV пленума ЦК КПСС». Чи «три яйца, сахар, щепотка со». Чи «Девы, этот день будет для вас и ваших близк».
Довго думав чому мені це згадалось. А потім зрозумів. Туалетний папір з дев’яностих це твіттер.
Сидиш собі на толчку в туалеті, зириш у смартфон, читаєш недоперетравлені кимось чужі думки. Єдине що виправдовує цю беззмістовність – її стислість.
Амінь.
http://none-smilodon.kiev.ua/: